Юристка системи БПД допомогла клієнту визнати виконавчий напис нотаріуса на суму 137 тисяч грн таким, що не підлягає виконанню
Виконавчий напис нотаріуса: що це таке та в яких випадках доцільно звертатися до суду за його оскарженням розглянемо на прикладі успішної практики начальниці відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Миколаївського місцевого центру з надання БВПД Вікторії Пазурчик.
З подібною проблемою до місцевого центру звернувся мешканець Миколаєва, який належить до категорії осіб, що мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, а саме – особа з інвалідністю. За словами клієнта, отримавши меншу ніж зазвичай пенсію, він звернувся за поясненнями до відділення Пенсійного фонду України. Там повідомили, що з його пенсії відбуваються стягнення на підставі виконавчого документа та надали постанову приватного виконавця та виконавчий напис нотаріуса.
Слід пояснити, що Законом України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошей або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Найчастіше виконавчі написи вчиняються на кредитних договорах. Тобто банк або інша фінансова установа, не доводячи наявність заборгованості в судовому порядку, звертаються до нотаріуса, який вчиняє напис. І тоді кредитор одразу може звернути його до примусового стягнення, оскільки напис є виконавчим документом.
Така ситуація трапилася і в нашого клієнта, банк,в якому він колись брав позику звернувся до нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, що передбачає стягнення з клієнта на користь банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 137013,10 грн. Спілкуючись з клієнтом фахівчиня дізналася, що він дійсно отримував позику в банку, проте із сумою встановленою у документах не погоджувався, вважав її завищеною. На підтвердження сплати кредиту мав квитанції.
Вивчивши матеріали справи юристка підготувала позовну заяву до суду, в якій вказала, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки подані банком приватному нотаріусу документи не підтверджували безспірності заборгованості позивача за кредитним договором, що є обов’язковою умовою для вчинення напису. Також порушено строки давності для видачі виконавчого напису, оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Крім того, приватний нотаріус вчинив виконавчий напис без підтвердження фактичного отримання позивачем вимоги банку про усунення порушень за кредитним договором, що також має важливе значення для встановлення безспірності заборгованості.
За результатом розгляду справи суд прийняв рішення задовольнити позовні вимоги та визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.