СЕНС ЖИТТЯ РОБИТИ ДОБРО, ПОКИ ЖИВИЙ!
Сенс життя.
У парку на лаві сиділи бабусі.
Кругом жило місто, все було у русі.
Питає бабуся сусіду свою:
„Чому я на світі так довго живу?” -
„ Подружко моя ти сивенька
Стара ти дитино маленька.
Питати не гоже про це.
Хіба це основне ?
Ось поглянь ,уважно, ти навкруги
І відповідь там ти попробуй знайти.
Спитай це у звірів, комах та птахів,
Спитай це у квітів, дерев та ставків”. -
Тут бджілки біля них на квітку сіли,
Взялись за роботу і собі гомоніли:
„Чудово, чудово робота іде,
Мед у вулик рікою тече.
Запаси великі ми всі поробили,
Хоч крила свої геть ми зносили”. –
„Навіщо запаси, як крил вже нема? -
У бджіл-трудівниць старенька питає, -
„Ось так упадеш і загинеш одна
І сенсу у цьому, повір, тут нема.
Для кого трудилась і крила рвала ?
Для кого й за що, життя віддала?”
Тут одна бджілка ій відповіла,
При цьому на руку бабусі та сіла:
„Я у світ цей не давно прийшла,
Але на твоє питання відповідь знайшла:
Життя дається із метою,
Із місією головною,
Коли ти виконав її
Знайшов ти сенс тоді в житті” -
Бабуся довго дума собі,
Шукала щось у своїм житті.
На решті бабка зрозуміла
І з цього дуже, та раділа:
„Не скільки, а як живеш!
Не коли, а як помреш!” –
Мораль цієї байки така:
„РОБИ ЛЮДИНО ДОБРО, ПОКИ ТИ ЖИВА!”
автор: Олексюк Федір Юрійович