Крах “русского мира” та відродження Речі Посполитої

Крах “русского мира” та відродження Речі Посполитої
284467 ПЕРЕГЛЯДІВ

Одним з найбільших викликів для України є недостатня активність українських послів, які не беруть участь у наративній війні між Росією і нашою країною, знаходячись поза інформаційним простором ключових для нас країн.

Наприклад, в США останнім часом Ребека Коффлер, яка є провідним експертом новинного телеканалу Fox News з питань російсько – українського конфлікту, розповсюджує в американському інформаційному просторі проросійські та прокитайськи наративи. З її слів, Росія була спровокована розширенням НАТО та можливою втратою свого периметру безпеки, яким для неї є територія України.

Повна абсурдність цього аргументу полягає в тому, що російські, як і українські політики, до початку повномасштабної агресії Росії проти нашої країни чудово знали, що в найближчі 20 років Україна не мала шансів стати членом НАТО, оскільки в цьому не були зацікавлені представники західних політичних еліт.

Так само є відірваним від реальності аргумент про, те що Україна є периметром безпеки для Росії, особливо після фактичного вступу до НАТО Фінляндії, яка має великий сухопутний кордон з північною імперією зла. Варто лише пам’ятати, що відстань від фінського кордону до Санкт – Петербургу всього на всього 200 кілометрів.

Справжніми причинами військової агресії Росії є її імперіалізм, бажання російської еліти відродити Російську імперію та прагнення знищити демократичну Україну, яка, з їхньої точки зору, могла стати “вітриною успіху” для росіян. До того ж Путін не міг пробачити українцям свого приниження після двох українських революцій, в психологічному плані ця жахлива війна була потрібна йому для взяття реваншу за його попередні поразки в Україні.

Фактично, в Росії відбувся ідеологічний реванш чорносотенців, з точки зору яких не має права існувати, ані українська ідентичність, ані окрема від росіян українська нація. Нинішні представники російської влади з великою ненавистю ставляться до радянської влади, яка пропагувала комуністичний інтернаціоналізм. Недарма велика кількість російських інтелектуалів і колишні агенти КДБ вважають, що саме чекісти та російські націоналісти знищили Радянський Союз.

Путін, на відміну від Леніна, так і не зрозумів, що континентальна імперія не може існувати тільки за рахунок домінування одного народу над іншими. Спочатку чекісти зрадили Радянський Союз, якому вони присягали на вірність, зараз же вони знищують Російську Федерацію, підштовхуючи українців до знищення Російської імперії, яка була ними створена.

Варто лише пам’ятати про головного ідеолога Російської імперії Феофана Прокоповича та Стефана Яворського - президента Синоду Православної російської церкви, який народився в селі Явора нині Львівської області. Дуже прикметно, що створюючи Російську імперію українські інтелектуали допомогли Петру Першому відкрити вікно до Європи, яке зараз після військової агресії нацистської Росії було особисто зацементоване Путіним.

Що ж існує справжня історична закономірність, спочатку російські шовіністи зазнали під час громадянської війни поразку від більшовиків, потім вони ліквідували комуністичну імперію, бо навіть колишній керівник 5 – го управління КДБ Пилип Бобков в приватних розмовах визнавав, що створення Російської Федерації стало головною причиною розпаду Радянського Союзу. Зараз же чекісти позбавили Росію можливості домінувати в Європі, перетворивши її на васала Китаю.

Андропов, який прагнув зняти ідеологічні протиріччя з Заходом, прекрасно розумів, що там, а не в країнах Глобального Півдня, необхідні для Росії технології та найбільші ринки збуту її продукції. Розворот Росії до Азії, де вона не може конкурувати з Китаєм, призведе лише до перетворення колись могутньої імперії на сировинну базу Піднебесної.

Парадоксально, що в російських елітах дотепер не з’явилось розуміння того, що найбільше геополітичному впливу США в Європі загрожувала би успішна демократична Росія, здатна використовувати м’яку силу. Навіть Георгій Щедровицький, ідеями якого дотепер захоплюються російські технократи, вважав, що “русский мир” може бути успішним перш за все за рахунок м’якої сили, яка б створювала для нього привабливий образ.

Тож коли Путін дискредитував все що пов’язано з Росією, особливо пророчим виявилось висловлювання лідера російської опозиції Олексія Навального: “Те, що створювалось століттями, було знищено Путіним та його ідіотами за останні роки. Путін – ворог “русского мира”.

Чекісти, які планують в 2024 році здійснити перерозподіл власності в Росії на свою користь, фактично, власними руками зруйнують путінську систему. Варто розуміти, що сучасна Росія є мафіозною корпорацією і домінування в ній лише однієї групи акціонерів призведе до знищення балансу між групами впливу, наслідком чого стане демонтаж путінізму.

У російських технократів та адекватних силовиків, приблизно в 2025 році, з’явиться можливість за умов масової вуличної підтримки мешканців Москви і військової перемоги України прийти до влади, встановивши на перехідний період прозахідний авторитарний режим. В іншому ж випадку, якщо адекватним представникам російської еліти не вдасться реалізувати цей сценарій, Росія остаточно буде перетворена на васала Китаю, на допомогу якого будуть спиратися чекісти для утримання влади в північній імперії зла.

Тому дуже дивною є точка зору Ребеки Коффлер про те, що допомога США нашій країні посилює партнерство Росії та Китаю. Хоча, насправді, поступки Путіну лише б зміцнили геополітичну вісь Пекін – Москва та посилили Піднебесну, бо зі слів міністра оборони Тайваню і міністра закордонних справ Японії, стабільність Індо – Тихоокеанського регіону напряму залежить від підсумків російсько – української війни.

Допомога же США Україні є найбільш вигідною інвестицією для Америки у 21 столітті. Знищення бойового потенціалу Росії, значне посилення геополітичного впливу в Європі, консолідація союзників в Азії, збільшення експорту зрідженого газу, нафти, зброї лише за 5,6% свого оборонного бюджету, є справжньою історії успіху для США. Тож Ребека Коффлер розповсюджуючи в ефірах Fox News проросійські і прокитайські наративи, повинна сама собі задати запитання, а чиї національні інтереси вона відстоює?

Росіянам, нарешті, потрібно подивитись на своє “відображення в дзеркалі” для того, щоб зрозуміти наскільки багато є спільного між нацистською Німеччиною та Росією, де відбулось відродження нацизму. Боротьба з внутрішнім ворогом, істерія щодо західної зовнішньої загрози, бажання об’єднати території де проживали росіяни в одну країну, звинувачення в усіх бідах лібералів, культивування вищості та протиставлення себе Заходу, який, з точки зору німецьких і російських нацистів, морально занепадав.

Головною ж причиною відродження нацизму в Росії стала інтелектуальна і політична незрілість росіян, які століттями жили під впливом імперської та мілітариської традиції, яка була сильнішою за новонароджену демократію 90 – х років. Катастрофа Веймарської Німеччини, як і катастрофа демократичної Росії 90 – х років, були пов’язані, перш за все, зі столітніми імперськими амбіціями, бажанням імперської величі, образою на Захід та бажанням взяти у нього реванш.

Нажаль, західні інтелектуали не побачили цих тенденцій в російському суспільстві ще в 90 – роках, коли представники імперської опозиції пишались співпрацею з європейськими фашистами та міжнародними злочинцями Саддамом Хусейном і Слободаном Мілошевичем. Путін, фактично, для зміцнення своєї влади перехопив патріотичні гасла імперської опозиції, ставши виразником інтересів російського “глубинного народа”.

Росіяни зараз, в своїй переважній більшості, повністю позбавленні моралі, етики, емпатії, вміння розрізняти добро та зло, чого лише вартує заява Маргарити Симоньян про те, що однією з найбільших надій для Росії є голод. Путінська пропагандистка, фактично, сама визнала, що громадяни країн Глобального Півдня є ресурсом Росії для дестабілізації Заходу і геополітичних торгів з ним.

Кремлівські ідеологи переконанні в тому, що тільки цивілізації, а не країни мають право на суверенітет, отже ті політики та експерти з країн Глобального Півдня, які підтримують імперіалістичну Росію, повинні замислитись, а що буде з їхніми країнами в тому випадку, якби була б зруйнована міжнародна ліберальна система, а замість неї, як прагне кривавий Кремль, почало діяти лише право сили?

Особливо небезпечною для українців є недооцінка Росії, варто лише не забувати, що після розпаду Російської імперії та Радянського Союзу в північній імперії зла відбувалось відродження імперіалізму. В 1920 році російські окупанти були розгромлені під Варшавою, але вже в 1939 році відбувся четвертий поділ Польщі, здійснений нацистською Німеччиною та Радянським Союзом.

Отже, вже зараз українські і польські еліти зобов’язані розпочати процес по створенню військово - політичного союзу між Україною, Польщею, Литвою, Латвією та Естонією. Створення нової Речі Посполитої, фактично, “санітарного кордону” між Росією і “старою” Європою ідеально відповідало би національним інтересам США в Європі, які завжди прагнули не допустити появи європейського гегемона з доступом до західноєвропейський технологій, капіталів та російських ресурсів.

Звичайно, що європейці та американці ,як і багато українців, зацікавлені, щоб в Росії відбулась демократизація і вона знову стала цивілізованою європейською країною, але ніхто не дасть 100% гарантій, що адекватним представникам російської еліти вдасться це зробити, тому знищення російського імперіалізму повинно стати спільною справою для нової Речі Посполитої.

СТЕФАН ЗАКРЕВСЬКИЙ для «Аргументу»

Теги: Україна, війна в Україні,русский мир,россия, окупанти