Навіщо рашисти викрадають українських дітей і який масштаб цього воєнного злочину

Навіщо рашисти викрадають українських дітей і який масштаб цього воєнного злочину
284793 ПЕРЕГЛЯДІВ

Наслідки війни для дитини значні. Внаслідок ракетних обстрілів і бомбардувань, вбивств дорослих родичів діти стають сиротами. Авіабомби та артобстріли знищують їхні домівки.

Крім того, діти мають проблеми зі здоров’ям, вимушені жити з каліцтвами й долати психічні травми війни та стрес. Також російскі загарбники вчиняють ще один воєнний злочин — депортацію дітей на територію росії або в тимчасово окупований Крим та примусове всиновлення у російські родини. Навіщо росія викрадає українських дітей, який масштаб цього воєнного злочину, що відбувається з дітьми на території росії та як їх можна повернути — розбирались журналісти видання "Рубрика".

У чому проблема?

За офіційною статистикою, станом на 13 березня 2023 року 366 дітей вважаються зниклими безвісти, 16 226 — депортовані на територію рф. Точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України. За даними, озвученими росією у відкритих джерелах, депортованих дітей значно більше — 733 000.

Експерти БФ "Голоси дітей" та ГО "Харківський інститут соціальних досліджень" у своїй доповіді говорять про те, що фіксуються різні спроби росіян щодо підготовки українських дітей до депортації в росію. Так, російська окупаційна влада проводить медичні огляди й відправляє дітей нібито на лікування в росію. Також причинами вивозу дітей є "оздоровлення в дитячих таборах", "патріотичне виховання", "відвідування ялинки та запрошення на свята до російських міст". Крім того, правозахисники фіксують депортацію дітей, яких виховують у закладах інституційного догляду.

Депортованих українців відвозять до найбільш віддалених і депресивних регіонів росії — Сибіру, Далекого Сходу, Північного Кавказу, Чечні, Сахаліну. Відбирають документи, забирають особисті речі, засоби зв'язку. Водночас видають документи, які забороняють залишати російські регіони протягом двох років.

Невіддільним елементом такого переміщення є фільтраційні табори. З 24 лютого окупанти створили вже 27 фільтраційних таборів і в'язниць на тимчасово окупованих територіях та в росії.

За даними уповноваженого ВР України з прав людини Дмитра Лубінця, під час фільтрації росіяни утримують чоловіків, жінок і дітей окремо. Потім одночасно проводять допити та зіставляють отриману інформацію. Також є ймовірність розлучення батьків і дітей, коли батьків затримують через певні питання до них, а дітей відправляють на територію рф самих.

Усе почалося раніше

"Депортація росією українських дітей почалася з тих дітей, яких вивозили з окупованих частин Донецької та Луганської областей ще до початку широкомасштабної збройної агресії проти України"

Депортованих дітей, пояснює директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, умовно поділяють на декілька груп.

  • Перша категорія — діти, які опинилися на території росії з батьками чи дорослими особами, які їх супроводжують. 
  • Друга категорія — діти, які стали сиротами під час збройного конфлікту. Тобто осиротіли, бо їхніх батьків вбила росія. Таких дітей шукати найскладніше, тому що про їхнє існування, про те, що вони зараз без батьків, Україна часто не знає.
  • Третя категорія — діти, які утримувалися в інтернатних закладах, санаторних формах навчання. Часто ці діти мають батьків, які перебувають у складних життєвих обставинах і знаходяться на окупованій території. Крім того, йдеться про дитячі будинки, де живуть діти-сироти.  
  • Четверта категорія — діти, відправлені в табори чи на лікування на територію рф разом із батьками. 

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова

"Нам відомо про випадки у Харківській та Херсонській областях, коли батькам пропонують відправити дітей на таборування або на обстеження в рф, поки в Україні тривають бої. Батьки, бажаючи, щоб діти хоч певний час побули у спокої, погоджуються. Погоджуються і через неможливість виїхати на підконтрольну українському уряду територію.

Так, наприклад, у Харківській та Херсонській областях батьки відправили дітей в рф, згодом їхні населені пункти деокупували й таким чином батьки виявилися відрізаними від своїх дітей лінією фронту. А російська федерація зі свого боку дала батькам лише певний час і сказала: якщо ті не приїдуть за дітьми, то дітей влаштують в родини на території рф", — пояснює Альона Луньова.

"Росія часто каже батькам, що вони не зможуть забрати своїх дітей, а дітям — що батьки по них не приїдуть, що не люблять і що покинули їх"

Що стосується дітей у дитячих таборах, то, за словами директорки з адвокації Центру прав людини ZMINA, зазвичай, до них нормально ставляться.

"Їх годують, забезпечують якесь навчання. Звісно воно відбувається російською мовою,  є «хвилинка політінформації», де розповідають про «справжніх ворогів» України, про Європу, США. Дітей налаштовують проти нашої країни, проти країн-партнерів і розповідають про те, як «насправді» виглядає так звана «спеціальна воєнна операція»", — каже Луньова.  

Діти, яких вдалось повернути з росії, також розповідають, що стикалися з булінгом, образами й знеціненням через те, що вони з України.

"Знаємо про випадок, коли дитину, яку помістили в російські родину, за порушення певних норм цієї сім'ї карали відсутністю їжі. Система захисту прав дитини на території російської федерації не те що слабка, її фактично немає. Якщо припустити, що дитина там може стикатися з якимись негативними речами, то не зрозуміло, куди вона може поскаржитись і реально отримати якийсь захист", — говорить Альона Луньова.

"Частина викрадених дітей перебуває в інтернатних закладах, а частину розподілили по родинах"

"Як забирати дітей з цих родин — нам складно зрозуміти, — продовжує Альона Луньова. — І незрозуміло чи російські «батьки» добровільно беруть цих дітей. Нещодавно вийшло розслідування російського каналу «Дождь», де вони спілкувалися  з такими «батьками». Із побаченого склалося враження, що ці  прийомні російські родини не те щоб сильно хотіли брати українських дітей. Видається, що росія формує ситуацію, де російські сім'ї, які вже мають прийомних дітей, фактично змушені брати українських дітей. З одного боку, пропагандисти розказують, як активно українських дітей розбирають по родинах, а з іншого боку — росія не має потужностей влаштовувати українських дітей по інтернатних закладах, бо в них самих дітей багато".

Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров'я 14 лютого 2023 року презентувала дослідження на тему "Російська систематична програма перевиховання й усиновлення дітей з України". У ньому аналітики доводять, що росія створила 43 табори для політичного перевиховання дітей, після чого ці діти будуть усиновлені в російські сім'ї.

Взагалі говорити про усиновлення росіянами наших дітей складно, пояснює Луньова, тому що немає жодних документальних підтверджень, позаяк усі судові рішення по усиновленню закриті. Щоб дізнатися про те, що відбувається з дітьми на території рф та на окупованих нею територіях, правозахисники вимушені досліджувати відео, які "зливають" у пропагандистські канали, оскільки не мають доступу на ці території.

"Разом із тим, ми розуміємо, що дітей перевиховують, щоб влаштовувати в російські родини або тримати їх у таборах, не повертаючи до їхніх родин. Ми знаємо, що в цих школах є дуже різні так звані навчальні програми, але особисто мене шокували відправлення дітей на таборування до Чечні, де їм просто організовують воєнний вишкіл.

Також цих дітей характеризують як таких, що мають «складну поведінку» і їх у батальйоні «Ахмат» перевиховують, роблячи з них «справжніх патріотів» російської федерації. Це абсолютно мілітарна система, тобто виховання відбувається не тільки шляхом освітніх проєктів, а й методиками абсолютно не педагогічними, які мають на меті посіяти ненависть до своєї рідної країни. Таким чином дітей закликають вступати до лав збройних сил російської федерації, коли вони трошки подорослішають", — каже Луньова.

"Часто діти позиціонуються як трофеї російських військових, які прагнуть, окупувавши населений пункт, забрати звідти наших  дітей і знищити їхню українську ідентичність"

Альона Луньова наголошує на тому, що російські військові постійно про це говорять, наголошуючи на тому, що українські діти недостатньо російські, недостатньо розуміють російську мову, недостатньо люблять росію та путіна:

"Мені, здається, що до цього треба ставитись дуже серйозно і важливо говорити з нашими іноземними партнерами про те, яким чином ми можемо забирати дітей звідти. На жаль, зараз цей механізм працює, лише коли звертаються родини опікунів, прямі родичі або дідусі й бабусі. Тому ми маємо дисонанс у цифрах — 307 дітей повернули, а лише за даними Національного інформаційного бюро, на території росії перебувають близько 16 000 наших дітей. Тому треба шукати шляхи повернення наших дітей більш системно".

Говорячи про депортацію дітей, варто пам'ятати, що на території росії також вивезені орієнтовно 5 мільйонів дорослих.

"Я думаю, що мета росіян у вивезенні українців  — пропагандистська. Вони розподіляють людей по території рф від Краснодара до Хабаровська, щоб усі російські регіони працювали з цією темою, щоб можна було показати живих українців, які «тікають від київського режиму, рятуються». Тобто показати, що вони нібито рятують українців", — каже Альона Луньова.

"Росіяни нічого не роблять без пропагандистської мети"

Щодо того, що українська влада не встигла вчасно організувати евакуацію будинків-інтернатів, санаторіїв тощо, то це, говорить Луньова, непросте питання, з огляду на те, як швидко відбулась окупація.

"Якщо говорити про Херсонщину — це тиждень. Чи мали вони мати плани для евакуації? Звичайно. Насправді йдеться не лише про дитячі заклади. Там були геріатричні пансіонати, інтернати для дорослих з інвалідністю. Врешті, там були в'язниці, які також депортували", — говорить правозахисниця.

Тож держава на рівні областей спільно з міністерствами мала забезпечити наявність планів евакуації. Влада повинна була проконтролювати наявність цих планів і здійснення самої евакуації. Особливо зважаючи, що не всі заклади опинилися на окупованій території одразу.

"Я, наприклад, знаю про те, що керівники цих закладів діяли на свій страх і ризик. Тому що на початку, коли зрозуміли, що територію окупують, почали роздавати дітей батькам, у кого вони були. І коли росіяни прийшли, то ці заклади були порожні або напівпорожні. Так відбувалося не лише на Херсонщині, а й на Донеччині, на Луганщині. Очевидно, що відповідальність держави є, що такі заклади не мали шансу для евакуації й не мали планів дій, на випадок окупації", — каже Альона Луньова і додає: "Дуже важливо, щоб органи влади на рівні областей вчасно ухвалювали рішення про евакуацію закритих закладів і евакуацію загалом".

Яке рішення?

росія викрадає різні групи дітей, відповідно їх повернення в Україну теж може бути різне. У будь-якому разі, коли йдеться про те, що дитина фактично зникла безвісти навіть після того, як батьки добровільно відправили її на оздоровлення в росію чи окупований росією Крим, про таку дитину повинні знати уповноважені органи влади України.

"Пошук дітей на території російської федерації — доволі складний процес"

"Діти самі часто не можуть сконтактувати з батьками, якщо вони ще малі. Часто нам в інтерв'ю повідомляли, що ті провожаті, які забирали дітей на таборування, просили не давати їм мобільні телефони. Тому іноді діти навіть не мали змоги сказати батькам, де перебувають. А самі ці провожаті в якийсь момент просто зникали, — розповідає  директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA.

— Знаю про випадки з Херсонщини, коли батьки відправили дитину в Євпаторію й досі дитина ще там, а батьки в правоохоронні органи не заявляють, бо бояться, що їх звинуватять у колабораціонізмі. Але мені видається, що цей страх не є обґрунтованим. У таких умовах складно ухвалювати виважені рішення. І тому перспектива, що дитина буде в Євпаторії у відносній безпеці може здатись кращою, ніж, що дитина опиниться під обстрілами".

У будь-якому разі, наголошує Альона Луньова, батькам варто звертатись до правоохоронних органів і принаймні повідомляти, що діти перебувають на території рф.

Якщо батьки не знають, де перебуває їхня дитина (також це можуть бути інші родичі), то варто зробити наступне:

  • першочергово звернутися до правоохоронних органів, 
  • до Національного інформаційного бюро, 
  • до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Саме вони є суб'єктом, який веде перемовини з рф щодо звільнення наших полонених і також можуть комунікувати щодо дітей.

Крім того, є громадські організації, які готові надати консультацію в цьому питанні, зокрема й ZMINA.

"Якщо відомо, де на території росії перебуває дитина, в Україні почнуть шукати її батьків, опікунів, родичів і робити все можливе, щоб дитина повернулась на територію України будь-якими шляхами"

Ще більше корисних рішень

Викраденій і вивезеній до росії дитині важливо дати про себе знати батькам чи кому зможуть. 

"росія, на жаль, — дуже велика країна, і відтак, щоб знайти дитину треба знати принаймні регіон, де вона перебуває, — каже Альона Луньова. —  Є випадки, коли діти вже старшого віку самі, маючи телефони з інтернетом, шукали шляхи виїзду з території рф. Наприклад, дитина звертається до організації, яка допомагає виїхати, ті зі свого боку зв'язуються з іншими організаціями тут в Україні. Тоді тут виготовляється свідоцтво про народження, яке допоможе забрати дитину з території росії.  Будь-яка інформація, що надходить до Мінреінтеграції чи до Омбудсмена таким не дуже простим способом, завжди знаходить реакцію".

Як міжнародні організації зі своїми повноваженнями й мандатом можуть допомогти повернути українських дітей?

Структури ООН і ОБСЄ, які працюють на території рф мають обмежений мандат. Вони мають виключно гуманітарний мандат і можуть бути допущені до розподілення гуманітарної допомоги.

"Коли на початку повномасштабної агресії ми звертались до них із питанням, чи мають вони доступ до пунктів тимчасового розміщення українців на території росії, тому що це, по суті, місця несвободи й людей звідти не випускали, то нам сказали, що не мають", — каже Альона Луньова. 

Що можуть зробити міжнародні організації? 

  • Говорити і шукати механізми для повернення українських дітей. 
  • По-друге, вимагати від рф, щоб вона формувала списки дітей, яких евакуювала, бо вона це зобов'язана робити. 
  • По-третє, необхідно говорити про третю країну, яка може стати посередником у спілкуванні з рф для того, щоб маючи списки дітей, звертатись через посередника до росії й вимагати повернення дітей. 

"Це не просте питання і воно не вирішиться швидко, але ми маємо робити наше домашнє завдання й документувати списки масово вивезених українських дітей, фіксувати їх, щоб коли цей механізм зможе запрацювати, ми мали всі дані. Ми у коаліції «Україна. П'ята ранку», яка займається документуванням воєнних злочинів, і в організації ZMINA працюємо над документуванням таких випадків з метою, щоб коли треба буде говорити про повернення українських дітей більш системно, ми мали змогу говорити про це ґрунтовно", — каже Альона Луньова.

Хто має відповісти за викрадення українських дітей?

Щоб зрозуміти, яким має бути покарання за викрадення українських дітей, варто знати, чи будуть ці викрадення визнані масштабним злочином, пояснює Альона Луньова.

"Коли ми, як організація,  кажемо про вивезення дітей, то вважаємо, як і багато колег з правозахисного сектору, що це є складовою злочину геноциду. Тому можливо, якщо йдеться про геноцидний умисел, то можемо говорити про відповідальність вищого політичного керівництва російської федерації та персонально про представницю президента рф у справах дітей Марію Львову-Бєлову і всю структуру, що під нею.

Якщо не розглядати депортацію як геноцид, то мають бути відкриті провадження на національному рівні. Тоді ті, хто організовував процес депортації, можуть бути звинувачені у вчиненні депортації. Крім того, якщо йдеться про Міжнародний кримінальний суд, то йдеться про керівний склад рф, який вирішує, по-перше, забирати українських дітей, по-друге — влаштовувати їх в сім'ї та видавати російські паспорти. Тому ланцюжок обвинувачених може бути довгим. Сподіваємося, що розслідування відбудеться на усіх рівнях і винних притягнуть до відповідальності, щоб вони сіли на лави підсудних", — підсумувала директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Людмила Тягнирядно,  опубліковано у виданні РУБРИКА

Теги: рашисти ,діти, війна в Україні, окупанти,росія,викрадення українських дітей