Як фірми підсанкційного бізнесмена Крупчака вирішують питання через «карманних» суддів
Нещодавно мережею почала ширитись інформація про тиск силовиків та БЕБ на австрійський холдинг - «Pulp Mill Holding», фактичним власником та засновником якого є підсанкційний бізнесмен російського погодження Володимир Крупчак.
Відповідно до відкритих джерел інформації Володимир Крупчак уродженець Архангельської області російської федерації, колишній полковник російської армії, один із ініціаторів створення партії «Единая Россия», депутат державної думи рф 2004 – 2007 років, який довгий час фінансував губернатора Архангельської області Юрія Орлова.
Найбільшим активом Крупчака є Архангельський ЦПК, що входить до переліку системоутворюючих організацій росії. Окрім цього, Крупчак через свій «Pulp Mill Holding» володіє рядом активів в Україні до яких входять ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», відносно котрого ведуться кримінальні справи по несплаті податків та ТОВ «Палп мілл прінт», який у 2019 році за безцінь купив майно видавництва «Бліц-Інформ» .
Як повідомляв «Антикор», ПрАТ «Київський КПК» – найбільше підприємство целюлозно-паперової галузі України зі статусним фондом у 10 мільйонів гривень. Єдиний кінцевий бенефіціар – В.Крупчак. Доходи за 2021-й становили 7,7 мільярдів гривень. Кількість працівників, вказана на офіційному сайті, становить 2500 осіб. У травні правоохоронці проводили обшуки на території комбінату, а також у будинках керівництва. Причина обшуків – несплата податку на прибуток та співробітництво з компаніями країни агресора, комбінат входить до 8 санкційних списків.
Також, компанії російсько-українського бізнесмена Крупчака є учасниками численних судових спорів, скандали навколо котрих не вщухають. Раніше вже Крупчак фігурував у гучній справі щодо захоплення дитячого спортивного комплексу «ВОСХОД».
Зараз афілійована з Крупчаком ТОВ «Палп Мілл Прінт» судиться з державним Укрексімбанком щодо викупу за безцінь майна друкарні «Бліц-Інформ». Загальна вартість цього майна відповідно до висновків незалежних оцінювачів становила 773,2 млн грн. На аукціоні, проведеному 18 листопада 2019 року товарною біржею «Українська міжрегіональна спеціалізована», було встановлено стартову ціну у 495,89 млн грн. Покупцем лота, який запропонував 49,59 млн грн, стало ТОВ «Палп Мілл Прінт». Тобто все майно боржника, а це нерухомість, обладнання, транспорт – цією компанією було придбано за 10% від початкової ціни.
Насправді у цих двох справ набагато більше спільного ніж може здатись на перший погляд. Так в 2019 році суддя Господарського суду міста Києва допоміг Крупчаку «оформити» право власності на державний дитячий спортивний комплекс «ВОСХОД», вже тоді Івченко А.М. не помічав очевидні речі та всупереч нормам законодавства та здорової логіки став на сторону російського олігарха.
По вже накатаній схемі, в 2020 Івченко відхиляє вимоги державного Укрексімбанку щодо визнання сумнівного аукціону з продажу майна друкарні Бліц-Інформ, новим власником якого стала компанія Крупчака Палп Мілл Прінт.
В обидвох справах Суддя Івченко А. М. приймає Ухвалу, а не Рішення і питання чому? А тому, що в ній записано – Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції. Доволі зручна схема, бо аби це було рішення, то воно не набрало б законної сили у разі подання апеляції і до вирішення питання в апеляційному суді.
У справі щодо аукціону Бліц-Інформ, Укрексімбанк та іноземна компанія ЮПіЕм Сейлз Ої наголошували на наявності численних порушень з боку організатора аукціону та ліквідатора боржника проте пан Івченко їх не знайшов, не знайшли їх і судді Північного апеляційного господарського суду Поляков, Доманська та Пантелієнко.
Разом із тим, Постановою Верховного суду від 20.10.2021 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Верховним суд звернув увагу на ряд порушень з боку судів попередніх інстанцій, які слід усунути під час розгляду справ на новому колі, а саме:
- суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі та не встановили фактичні обставини щодо наявності чи відсутності достатнього часу на подання заявок на участь в оскаржуваному аукціоні, з урахуванням необхідності підтвердити надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону.
- суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі і не встановили фактичні обставини справи щодо наявності чи відсутності інших підстав для не допуску АТ «Асвіо-Банк» до участі в аукціоні.
Верховний суд при прийняті рішенні керувався не належним дослідженням судами всіх обставин справа, наявних у матеріалах справи доказів.
Повернувшись до Господарського суду міста Києва справа про аукціон Бліц-Інформ була передана на розгляд судді Чеберяку Павлу Петровичу, який відомий тим, що всього за 19 днів зробив банкрутом компанію з установчим капіталом в 30 млн. гривень.
Отримавши до свого провадження справу №910/2592/19 про банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ» в частині скасування аукціону суддя Чеберяк вдався до креативу та прийняв рішення на користь ТОВ «Палп Мілл Прінт» повністю ігноруючи прямі вказівки Верховного суду, а в обґрунтування свого рішення поклав відзив Палп Мілл Прінт та норми, які регулюють діяльність банків замість законодавства про банкрутство.
Наразі справа перебуває на розгляді в північному апеляційному господарському суді, склад колегії якого вже декілька раз змінювався.
Але ж з чим пов’язана така поведінка суддів?
Відповідь криється в деталях. Так, відповідно до інформації розміщеної в youcontrol ПрАТ «Бліц-Інформ» колись очолював Дубровка Олег, який є бізнес партнером та правою рукою Крупчака і за дивним збігом обставин є директор Палп Мілл Прінт.
В свою чергу, дружина судді Верховного Суду Львова Б.Ю. працювала в ПрАТ «Бліц-Інформ», редактором газети «Бухгалтерія». Відомо, що суддя Львов Б.Ю. 30 листопада 2017 року був обраний заступником Голови Верховного Суду, а з 5 грудня 2017 обрано в якості голови Касаційного господарського суду у складі ВС. Переобраний у 2021 році.
Очевидно, що такі знайомства Дубровки та Крупчака могли сприяти ухваленню таких потрібних для них рішень.
Беззаперечно, від таких кейсів страждає вся банківська система України. У ситуації коли АТ «Укрексімбанк» необхідно трьох років доводити у судах протиправність аукціону, де порушення є очевидними та обґрунтованими ставить під сумнів дієвість всієї судової системи України реформування якої затребувано від України міжнародними установами.
Оскільки крапка у цій історії не поставлена, залишається відкритим питання, чи стануть судді Північного апеляційного господарського суду Сотніков, Отрюх, Остапенко в такий нелегкий для України час на бік держави чи підуть на поводу у так званих «європейських інвесторів» з російським шлейфом, які роками завдавали їй багатомільярдних збитків?
Автор: Людмила Хорт