Битва за Київ. Як зазнав краху "гостомельський десант" російських загарбників

Битва за Київ. Як зазнав краху "гостомельський десант" російських загарбників
269705 ПЕРЕГЛЯДІВ

Це мала бути зухвала і блискавична операція путінської армії. Реальність виявилася іншою: першу хвилю російського десанту в Гостомелі наші захисники знищили...

Видання LB.ua розповідає про бої за гостомельський аеропорт у перший день війни, про те, як героїзм, самовідданість українських воїнів зірвали плани ворога захопити Київ. Важливе зауваження: цей текст не є спробою реконструкції бойових дій за летовище, він радше про враження, відчуття та емоції тих, хто того страшного дня зруйнував плани ворога.

Це мала бути зухвала і блискавична операція, цілком у стилі теоретика гібридних війн, начальника Генштабу російської армії генерала Валерія Герасимова: російський десант здійснює стрімку висадку з гелікоптерів у аеропорту Гостомеля, закріплюється, там само сідають десятки Іл-76 з російськими військами на борту, з Білорусі заходить бронетехніка, потім кидок на Київ, захоплення урядових будівель і полон військово-політичного керівництва України.

Далі – формування нового проросійського уряду (за версією Financial Times, його мав очолити Віктор Медведчук), який бере курс на білорусизацію України. Переможний парад у столиці України, для якого росіяни навіть узяли зі собою форму та військові оркестри. Збройні сили України дезорганізовані, спротиву не чинять, нечисленний опір «націоналістів» ефективно придушує Росгвардія, яка рухалась у перших рядах наступу на Київ.

Автори цієї операції, вочевидь, подумки малювали собі купу нових орденів на генеральські мундири, місця в майбутніх підручниках з історії та фантазували, хто гратиме їхні ролі в героїчних фільмах про упокорення України. При цьому росіяни спиралися на якісь свої, абсолютно хибні, як виявилося, уявлення про Україну, настрої українців і спроможності й бойовий дух Збройних сил.

Реальність виявилася іншою: першу хвилю ворожого десанту в Гостомелі наші захисники знищили, і хоч пізніше росіяни все ж змогли захопити аеропорт, жоден транспортник у Гостомелі не сів. Бліцкриг не відбувся.

Фото: facebook.com/mod.mil.rus

24 лютого, п'ята ранку. Президент РФ Володимир Путін заявив про початок «спеціальної військової операції». Тоді ж Росія завдала перших ракетних ударів по всій території України, а її війська пішли в наступ.

Близько восьмої ранку з Білорусі в напрямку Гостомеля під прикриттям винищувачів вилетіла група ударних вертольотів К-52, Мі-24, Мі-28, а також транспортні Мі-8 з бійцями десантно-штурмових військ Росії.

Поблизу Київської ГЕС бійці Національної гвардії збивають два вертольоти, решта долетіли до аеропорту «Антонов» поблизу Гостомеля. Де на них уже чекали українські захисники.

Фото: meridian.in.ua

«Ми почали готуватися до захисту аеропорту десь за тиждень, – розповів LB.ua старший офіцер Сил спеціальних операцій, який командував тоді діями спецпризначенців з оборони «Антонова». – Ми володіли розвідувальною інформацією і розуміли, що все вже почалось, і почалось з того боку дуже активно. Розуміли, що противник вибирає один зі сценаріїв, мабуть, схожий на празький, коли в 1968 році військовою хитрістю Радянський Союз вирішив питання Празької весни таким-от чином – посадив у Празі два Іл-76 з повітряно-десантними підрозділами. Ми припускали, що цей самий сценарій противник використає і проти нас».

Окрім власних розвідувальних даних про плани ворога, Генштаб Збройних сил України мав також інформацію від партнерів. Як повідомляло видання "The Wall Street Journal", у січні 2022-го очільник ЦРУ Вільям Бернс таємно відвідав Київ і розповів керівництву України про плани росіян, зокрема, про їхній намір захопити аеропорт «Антонов», використавши його як плацдарм для атаки на Київ.

«В «Антонова» дуже вдале розташування злітно-посадкової смуги. Мабуть, росіяни вважали, що матимуть тактичну перевагу, адже цивільних навколо дуже мало, тільки сам Гостомель і населені пункти поруч, а тому їх ніхто не буде бачити, – припустив офіцер. – Географічне розташування, дуже хороша погодна ситуація на цьому летовищі і коротке плече підскоку через Київське море дозволяли в стику між Білоруссю та Російською Федерацією швидко перекинути дуже великий льотний компонент. Сам аеропорт мав прийняти до сорока Іл-76. Це, по суті, половина повітряно-десантної дивізії ПДВ РФ».

Один транспортник Іл-76 може брати на борт до 150 десантників або ж три одиниці техніки на кшталт БМД плюс 21 бійця.

Завантаження російської техніки в Іл-76 22 лютого 2022 року

Фото: mil.in.ua. Завантаження російської техніки в Іл-76 22 лютого 2022 року

Співрозмовник LB.ua зазначив: завод «Антонов» упродовж багатьох років брав участь у російських авіасалонах у Жуковському і на Кубинці під Москвою, а росіяни – в авіашоу на гостомельському летовищі: «За тридцять років весь особовий склад – від лейтенанта до сивих – російської військово-транспортної авіації, групи «Стрижі» (пілотажна група російських ВПС. – LB.ua) сідали на злітно-посадкову смугу в Гостомелі, вони знали її як свої п’ять пальців».

Ще до спроби висадки росіяни знищили частину засобів ППО навколо аеропорту, а тому були впевнені, що десант сяде безперешкодно. У серпні 2022-го командувач Сухопутних військ, генерал Олександр Сирський розповів у інтерв’ю The Washington Post, що працівник аеропорту, чий син був завербований російською розвідкою, передав ворогу інформацію про засоби оборони. 

При цьому саме десантування, за словами офіцера ССО, росіяни спробували здійснити за шаблоном: «Одразу була спроба висадки парашутного десанту в складі однієї роти. Наші підрозділи поставили заслін і знешкодили весь парашутний десант. Частина була розбита, а та, що досягла земної поверхні, уже була не здатна щось виконувати, – розповів офіцер ССО. – Ми це прораховували і знали, що так воно, мабуть, буде. Це була аналітична робота, було прийняте рішення, і за тиждень ми цю зону взяли під контроль. І, по суті, були готові».

На першу невдачу ворог миттєво відреагував – почалася масована атака ударних вертолітних груп. Штурмові вертольоти та бомбардувальник Су-24 каруселлю заходили на вогневі позиції й обстрілювали українських захисників.

Фото: скрин відео

«Росіяни притисли наші підрозділи, що перебували біля аеропорту», – визнав офіцер ССО. Проте українці далі чинили опір.

Разом з операторами ССО аеропорт захищали строковики 4 бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. На той час більшість особового складу бригади вже перебувала під Сєвєродонецьком. У пункті постійної дислокації залишилися лише бійці-строковики, які забезпечували життєдіяльність бригади, а також відповідали за оборону аеропорту.

«Коли бій почався, я взагалі думав, що стріляти по вертушках немає сенсу, тому що кацапи так рекламували, начебто їх не можна знищити, – згадував в інтерв’ю LB.ua пресофіцер 4 бригади НГУ Харитін Старський. – Ка-52, Мі-24 кружляли на відстані метрів 60-100 від нас. Тобто дистанція була мінімальна. Вони фактично літали в нас над головами, намагалися відстежити наші позиції, особовий склад. Строковики дуже люто й азартно по них працювали, і для мене було великою несподіванкою, коли Ка-52, «летючий танк», загорівся і почав летіти кудись у район злітної смуги. Тож я зрозумів, що, напевно, став жертвою російської пропаганди. І тоді теж підключився».

Уламки російського вертольота Ка-52, що згоріли в аеропорту Гостомель.

Фото: Скриншот відео Харитіна Старського. Уламки російського вертольота Ка-52, що згоріли в аеропорту Гостомель.

Врешті, після трьох годин бою росіяни таки змогли масовано висадити з вертольотів десант. Який, треба сказати, дуже професійно зайняв позиції на летовищі та прилеглій території. Це й не дивно: брати «Антонов» Росія відправила свої найкращі підрозділи. Які, окрім усього іншого, тривалий час відпрацьовували операції захоплення аеропортів.

«Це були виключно повітряно-десантні війська, причому це було велике угруповання, мабуть, найбільш боєздатні частини російських військ. Ми вирахували по трупах і по тих документах, які підіймали, що це були костромські, псковські й ульяновські десантники, – розповів офіцер-спецпризначенець. – Еліта. Мабуть, вона вся, хоч і не в повному складі, залишилася біля летовища. Тому, я думаю, те, що потім було в Бучі та Ірпені, такі нелюдські звірства щодо цивільного населення, то це була така їхня «адекватна відповідь».

Згодом дослідники встановили, що в Гостомелі діяли підрозділи 45-­ї окремої бригади ПДВ, 31-ї окремої десантно-штурмової бригади, 106-ї десантної дивізії та 137­-го десантного полку. Саме ці частини мали досвід війни проти українців у 2014–2015 роках, зокрема в боях за Іловайськ. Майже всі вони також брали участь у збройній окупації Криму.

Фото: facebook/Міністерство оборони України

Паралельно до аеропорту проривалися російські ДРГ, з якими вступили в бій оператори ССО, а також підступали регулярні підрозділи російських військ.

«Їхня наземна компонента одночасно – мабуть, це було в планах – висунулася через Чорнобильську зону і дуже швидко досягла території Гостомеля. І там уже почалися запеклі бої, – розповів офіцер ССО. – По суті, в околицях Гостомеля всі насадження, усі села до Іванкового були зайняті колонами російських військ. Це дало змогу дуже вдало працювати нашій артилерії і проводити вогневий вплив на ці колони».

Близько сімнадцятої години аеропорт був уже під контролем росіян. Нацгвардійці змушені були відступити після того, як закінчилися ПЗРК і набої до стареньких ЗУ-23-2.

Але на той момент злітно-посадкова смуга аеропорту вже технічно не могла приймати Іл-76 – над нею добряче попрацювали артилерія Національної гвардії та Чорних Запорожців, а також українські Су-24. Попрацювали вчасно: висадка вертолітного десанту була лише першим етапом операції. Далі, за задумом росіян, десантники мали забезпечити прибуття щонайменше 18 літаків Іл-76, які вже перебували в повітрі.

Оскільки злітна смуга була пошкоджена, ще й перебувала під вогневим контролем українських військ, російські Іл-76 змінили курс і приземлилися в Гомелі. Другий етап бліцкригу провалився на старті.

Генерал Олександр Сирський (у центрі) поблизу с. Мощун.

Фото: Сухопутні війська ЗСУ. Генерал Олександр Сирський (у центрі) поблизу с. Мощун.

«Те, що вони змогли штурмувати аеродром і взяти його під контроль протягом кількох годин, з одного боку, відіграло негативну роль, – розповів у інтерв’ю The Washington Post генерал Олександр Сирський. – Але, з іншого боку, артилерійський вогонь, спрямований на злітно-посадкову смугу та місця висадки, значно затримав висадку десанту і зірвав план захоплення Києва, тому що, як ми тепер знаємо, противник загалом відводив на захоплення Києва не більше від трьох діб».

Пізно ввечері українські захисники повернули собі контроль над аеропортом – після атаки підрозділів 8 полку ССО, 72 ОМБр імені Чорних Запорожців, 80-ї і 95 бригад ДШВ, ТрО, Грузинського легіону та Національної гвардії. Утім, на жаль, ненадовго. Бої за Гостомель з перемінним успіхом точилися практично весь березень, допоки російська армія не почала відповзати до білоруського кордону. У аеропорту та його околицях росіяни втратили 16 найсучасніших БМП ВДВ БМД-4М, шість гелікоптерів, систему РЕБ 1Л262Е "Ртуть-БМ" і десятки одиниць іншої техніки.

Розбита техніка окупантів в аеропорту Гостомеля.

Фото: oryxspioenkop.com. Розбита техніка окупантів в аеропорту Гостомеля.

Розбита техніка окупантів у аеропорту Гостомеля

Фото: oryxspioenkop.com. Розбита техніка окупантів у аеропорту Гостомеля

Тут загинули й перші старші офіцери російської армії.

Але найголовнішою втратою ворога виявився провал операції блискавичного штурму української столиці. Наступ росіян на Київ загальмувався, остаточно його зупинили Чорні Запорожці в битві за Мощун.

При цьому згадуючи й аналізуючи ті дні, можна з упевненістю припускати, що захоплення аеропорту «Антонов» і кидок десанту на Київ був єдиним планом російського командування. І після того, як план не спрацював, воно певним чином зависло.

«Вони розраховували, що це буде прогулянка. У колонах першими йшли розвідувальні загони і ОМОН, – каже наш співрозмовник з командування Сил спеціальних операцій. – Була колона, яку розбили наші підрозділи на підступах до моста через річку Ірпінь. Це йшла колона ОМОНу, без розвідки, попереду з УАЗом «Патріот» броньованим, за ним йшов БТР-80, а вся інша техніка, котра була там, майже місяць потім стояла на мосту з їхніми трупами – це «урали», ми їх називаємо «скотовози». Броньовані капсули, в яких їхали співробітники Росгвардії і ОМОНу. Вони там так і залишилися».

У боях за Гостомель 3-4 березня 2022 року знищено щонайменше 50 окупантів зі складу 31-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади (м. Ульяновськ).

Фото: armyinform.com.ua

У боях за Гостомель 3-4 березня 2022 року знищено щонайменше 50 окупантів зі складу 31-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади (м. Ульяновськ).

Фото: facebook/Міністерство оборони України

Фото: facebook/Міністерство оборони України

Росіяни були настільки впевнені у швидкій перемозі, що везли зі собою парадну форму – для майбутнього «параду перемоги в Києві». 

За іронією долі, один десантний підрозділ, який штурмував Гостомель, у 2010 році таки маршував Києвом – на параді 9 травня російські десантники з 45-ї бригади йшли в одній коробці з полком президента України. Зайве нагадування про те, чим закінчується тісна дружба з росіянами.

Фото: Командування ССО

***

Наостанок. Це зараз, озираючись, план росіян видається нерозумним і гарантовано нездійсненним. Однак тоді ніщо не було очевидним. І насамперед тим, хто став на захист своєї країни.

«Ми зовсім не розуміли, коли це все закінчиться та як, – згадує офіцер ССО. – Ті підрозділи, які мали вогневий контакт з противником, навіть не розуміли часових рамок – коли обід, коли сніданок, коли вечеря, а коли можна відпочити. Противник застосовував тактику хвилі – перші отримували по зубах, відкочувалися, і їх тут же замінювали інші підрозділи. Перші тижні так виходило, що в моїй групі люди відпочивали по 2-3 години, а було й таке, що цілодобово виконували завдання. Була мета – вбити якомога більше ворогів».

Фото: EPA/UPG

Олег Базар, опубліковано у виданні  LB.ua

Теги: гостомельський десант,російський десант, війна в Україні, окупанти,Гостомель,гостомельський аеропорт,Битва за Київ