Новий голова прифронтового району Чернігівщини Сергій Сергієнко: бізнес із білорусами, політична проституція та обцінена лексика на адресу пенсіонерів
20 лютого президент України призначив головою Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Сергія Сергієнка. Це звичайне, здавалося б, призначення викликало тихий шок у мешканців прикордонного району.
Ще напередодні активісти й небагато осудних людей намагалися достукатися до глави держави, акцентуючи увагу на т ому факті, що кандидатура Сергієнка на посаду голови військової адміністрації прикордонного району – вкрай невідповідна. Але результат, як завжди, був відомий заздалегідь:
Що ж не влаштовувало супротивників Сергія Федоровича Сергієнка і чому вони вважають, що його в жодному разі не можна призначати на цю посаду?
Справа в тому, що Сергій Сергієнко, крім вельми бурхливої політичної біографії, він встиг послідовно змінити кілька політичних сил: «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «За майбутнє» має дуже дивні зв’язки з білорусією.
Від «За майбутнє», до речі, його було обрано до нинішнього складу Чернігівської обласної ради:
Що цікаво – у минулому скликанні Сергій Сергієнко був депутатом тієї ж ради, але від Блоку Петра Порошенка:
У цьому контексті просто цікаво – які аргументи зумів знайти Сергієнка для нинішньої влади, яка ненавидить усе, що пов’язане з шостим президентом, таки патологічною ненавистю. Можливо, «ганьбу» БПП він «змив кров’ю», перебігши в «За майбутнє», напхане колишніми регіоналами, яких, на відміну від «порохоботів», дуже люблять на Банковій. А може, причина була іншою. Але факт призначення очевидний.
До речі, Сергієнко досі є членом виконкому партії героя України Володимира Литвина «Народна партія». Що також дуже характеризує нового призначенця Банкової.
Це політична складова. Хоча інакше, ніж політичною проституцією, такі речі назвати важко, але й вона тьмяніє на тлі бізнесу нового голови Новгород-Сіверської РДА. Бо чи то БПП, чи «Слуга народу» чи «За майбутнє» - це все-таки українські політичні сили, якими б вони там уже не були.
А ось те, що представник президента України в одному з ключових прикордонних районів, який у квітні минулого року ціною крові українських солдатів був звільнений від окупантів, має спільний бізнес із цими окупантами – викликає вже не насмішку, хай і гірку.
Справа в тому, що Сергій Федорович Сергієнко через свого компаньйона з бізнесу Віктора Петровича Никифоренка пов’язаний із представниками білорусії, які теж брали активну участь в окупації Чернігівщини та Новгород-Сіверського району.
Віктор Нікіфоренко є уповноваженою особою у ТОВ «Стандарт», бенефіціаром якого є Сергій Сергієнко:
В той же час Віктор Нікіфоренко є бенефіціаром ТОВ «Регіон-РС», співвласником якого є громадянин білорусії Сманцер Микита Павлович:
Зв’язок, звичайно, опосередкований. Але це ще не все – до 2019 року у ТОВ «Стандарт» серед засновників значилося ТОВ «Новгород-Сіверський ЖЕК»:
Власником якого є партнер білоруського громадянина та нинішній підлеглий Сергія Сергієнка Віктор Никифоренко.
Що дуже зміцнює зв’язки цих двох людей як між собою, так і з білорусією.
Але це не все. Якби справа закінчувалася лише цими фірмами, все можна було б списати на випадковість. Однак є й інші зв’язки із країною «бульбофюрера».
Голова Новгород-Сіверської районної військової адміністрації Сергій Федорович Сергієнко має прямий бізнес із білорусами:
Приватне підприємство «ССФ-Пінвіч», зареєстроване у Чернігові, має серед своїх співвласників громадянина білорусії Юрія Сергійовича Фірка. Та й другий співвласник – Олександр Сманцер, хоч і значиться як громадянин України, має схоже прізвище на бенефіціара ТОВ «Регіон-РС», яким значиться білорус Сманцер Микита Павлович.
До цього слід додати ще кілька деталей із біографії нового глави Новгород-Сіверської РВА Сергія Федоровича Сергієнка. Будучи у 2018 році заступником голови Чернігівської обласної адміністрації (за квотою Порошенка, до речі), Сергієнко відзначився тим, що ошукав у Ічні, де якраз вибухнули артилерійські склади, що постраждав від вибуху пенсіонера.
Ось відео цієї розмови, можете оцінити «нову особу» президента Зеленського:
А ось – панегірик від власника ТОВ «Земля та воля», ще одного Героя України Леоніда Яковишина, написаний у той період, коли нинішній представник Коломойського («За майбутнє» саме його проект) став заступником губернатора Чернігівської області. Чи не полінуйтеся, почитайте.
Ну і – трохи про гроші. «Слуги народу» під маркою війни оперативно закрили доступ до декларацій, але у 2021 році Сергій Федорович Сергієнко задекларував найбільший кеш в обласній раді: майже 9 млн гривень, валюті – 1,88 млн доларів США та коштів, розміщених на банківських рахунках, – 1,9 млн. доларів США, 0,5 млн. євро.
З 2017 року Сергієнко та сім’я є лідерами зі статті активів «кошти, позичені третім особам» – загальна сума становить 43,9 млн. гривень. Сергій та сім’я мають постійність в автопарку свого і не змінюють його вже шість років. До речі, сім’я має дуже великий гараж на 485 м2, але чомусь він зник в останній декларації.
Основні висновки з декларування: дружина отримує дохід від дивідендів, сім’я має два невеликі будинки 90 м2 та 23,8 м2, великих витрат не показують, відсоткова частка акцій у підприємствах за останні два роки збільшилася майже вдвічі.
Цікаво, що свій стан Сергій Сергієнко почав декларувати з 2015 року, коли прийшов у бізнесову політику. Сімейний бізнес різний, але сьогодні виділяються два напрями: лісопильне та стругальне виробництво, будівництво доріг та автострад.
На тлі всього цього постає питання – це ми такі розумні чи в СБУ такі тупі? Чи вони подавали всі ці відомості до Офісу президента, а він проігнорував зв’язки з білоруською фашистською державою та підписав Указ про призначення вкрай підозрілої особи головою, по суті, прифронтового району?