Скандали, інтриги, сумнівні зв’язки: як Мар’яна Безугла реформує СБУ та допомагає українській армії
Нардеп від "Слуги народу" генерує сумнівні законопроекти та фотографується на передовій
Зв’язки з одіозними особами, звинувачення у підкупі виборців, дивні законопроекти та відрядження на передову з метою зробити фото у військовій формі.
Все це – Мар’яна Безугла. Народний депутат від партії "Слуга народу", чиє фото ймовірно колись може прикрасити собою підручник політології десь у розділі про феномен випадкових людей у політиці між пунктами "відвертий шкідник" та "генератор сумнівних ідей".
Втім, навряд це стане новиною для тих, хто стежить за українською політикою. Проблема лише в тому, як нам здається, що шкода від подібних політиків у воєнний час, порівняно з мирним, різко збільшується. А це означає, що мовчати про таке просто не можна. Тим більше, що з самого початку політичної кар’єри Мар’яни Безуглої було зрозуміло, що жодної користі країні вона не принесе. Лише шкода. Іноді дуже серйозна.
Хто така Мар’яна Безугла?
Безугла за освітою лікар. І працювала вона певний час за спеціальністю, після чого, мабуть, вирішила, що її амбіції набагато вищі за все це.
2019 року вона пішла на вибори як мажоритарник від "Слуги народу" по одному з київських округів. І перемогла, хоч і не обійшлося без перших на її шляху скандалів. Як писали ЗМІ, на окрузі Безуглой була організована так звана "сітка" зі скуповування голосів на її користь. Від чого кандидат, звичайно ж, відмовлялася, "переводячи стрілки" на конкурентів.
Цікаво те, що тоді адвокат нинішнього народного депутата Кирило Фесик підтвердив, що сітка Безуглої отримувала гроші, але уточнив, що підкупом це не вважає.
У будь-якому випадку та передвиборча кампанія закінчилася для Безуглої успішно, і вона стала нардепом. Після чого гордо вирушила заступником голови до Комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Що, м’яко кажучи, дещо контрастувало з її навичками, знаннями та вміннями, але саму Мар’яну це не бентежило.
Звідки такий успіх? Є думка, що не в останню чергу через зв’язок із одним дуже одіозним бізнесменом.
Безугла та Холодів
Про зв’язок Мар’яни Безуглої та "тютюнового короля" Андрія Холодова різні ЗМІ писали вже давно. Його називали координатором її діяльності, її часто бачили в його офісі, до неї, між іншим, приклеїлася прізвисько "секретарка Холодова".
А якщо враховувати те, що сам Холодов, окрім координації Безуглої, київських МАФів та торгівлі тютюном у цих самих МАФах (попутно перетворивши "Союздрук" на "Союзтютюн"), ще й кумом Віктора Медведчука є, то ця історія стає ще веселішою.
Який, можливо, покладе край лише СБУ, але це поки що лише припущення. Тим більше, поки що, здається, не лише СБУ, а й інші державні органи спостерігають за активністю Мар’яни на посаді заступника голови комітету з питань нацбезу.
До речі про це.
Безугла та національна безпека
Безугла – дуже активний народний депутат, який усіма фібрами душі намагається довести, що вона не просто так перебуває у Раді.
Наприклад, активно долучилася до реформи СБУ. Без відповідних знань, за зовсім іншої спеціальності, навряд чи може без суфлера сказати, що таке СБУ, хто там працює і взагалі чим вони зайняті.
Але Мар’яна – активний депутат. Їй треба світитися та самостверджуватись. Зрештою, просто треба переконати саму себе, що вона тут у Раді не просто так. Тому активна робота продовжується.
Начхати на критику, начхати на запитання із самої СБУ. Вони нічого не розуміють, вона розуміє все.
А потім трапляється війна. І вона, гордо одягнувши каску, їде до зони бойових дій. Її, звичайно, починають питати, навіщо. Багато людей починають запитувати: починаючи від журналістів до самих військових, яким доводиться її стерегти та берегти, відволікаючись на нардепа від знищення окупантів, які прийшли на нашу землю.
Вона відповідає щось абсолютно безладне. Ось, навіть, дослівна цитата з інтерв’ю на LB: "Це комунікаційна функція, функція нагляду, цивільний і демократичний нагляд і контроль. Це все про те, як і що відбувається. Чи доходить інформація зверху вниз. Знизу вгору...".
Принагідно вона ще, мабуть для більшої мотивації військових, просуває законопроект, згідно з яким командири можуть вбивати військовослужбовців без суду. А потім тихо його прибирає, а то критика, не всі зрозуміли, та й добре, вдамо, що нічого не було.
Між усім вона пишається, що не виконує своєї роботи. Дослівно це звучить так:
"Як голова підкомітету з впровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості, заступник голови Постійної делегації в Парламентській асамблеї (ПА) НАТО я мала бути у Вільнюсі на засіданні ПА НАТО, проте обрала роботу в Луганській області...".
І тут виникає логічне питання
Чи потрібний такий народний депутат, виборцям? Питання, в принципі, риторичне.
Микола Ткачук, Апостроф