Одеська Держпродспоживслужба збирає мільйонні хабарі на ринках
Схема вибивання грошей Одеською Держпродспоживслужбою на Привозі та на інших ринках області.
Кому війна, а кому мати рідна.
На жаль, це прислів’я і під час повномасштабної війни з Росією лише вкотре підтверджує свою актуальність. Гроші та перспектива наживи дуже часто перетягують представників правоохоронної галузі та депутатського корпусу на темний бік. Що ж говорити про тих, хто й до війни не дуже дружив із Законом?
Отже, все спочатку, про те, як одеською Держпродспоживслужбою будувалася корупційна гілка на ринках підконтрольній їй Одеській області.
Фахівці Держпродспоживслужби знаходяться на всіх ринках Одеси, міст та районних центрів області для здійснення контролю за якістю та безпекою харчових продуктів.
Донедавна такі фахівці підпорядковувалися безпосередньо так званій «Лікарні ветеринарної медицини» та «районним лабораторіям ветеринарної медицини», які є структурним підрозділом Держпродспоживслужби.
У вересні 2022 року Начальник управління Безпеки харчових продуктів та Ветеринарії Одеської області Гіска Володимир отримав вказівки від керівника головного управління Одеської області Петросянц Марини та її заступника, Литошка Святослава, про необхідність змусити підприємців платити данину та всіх поставити на лічильник. Ставити на лічильник це улюблена фраза Літошка, мабуть, із 90-х так і не вдалося забути.
Але Гіска відмовився від такої привабливої пропозиції, але при цьому він не звернувся до вищого керівництва або до компетентних органів, що надалі стало його ж помилкою.
У результаті Гіска нібито не пройшов щорічне оцінювання у безпосереднього керівника Петросянц Марини, але звільняти його за це не поспішали, бо дуже не переконливо це виглядало. Гіска, який працює близько 30 років у ветеринарно-санітарному контролі, і не пройшов оцінювання у Петросянц, яка працює трохи більше півроку у Держпродспоживслужбі.
Далі, щодня (якщо був на роботі), Литошко влаштовував терор Гіске, щоб він писав заяву на звільнення.
При цьому Літошко не соромлячись, погрожував, що якщо Гіска не напише заяви за власним бажанням, то з ним розправиться Міністерство Внутрішніх Справ, офіс Генерального Прокурора (пізніше будуть вказані всі прізвища високопосадовців, на які посилався Литошко). Крім того, до процесу розправи над ним підключаться народні депутати Гайду Олександр Васильович, Леонов Олексій Олександрович і навіть Офіс Президента.
Надалі, через тиск і загрози, Володимир Гіска написав заяву на звільнення за власним бажанням.
Паралельно з цим, у жовтні 2022 року Головним управлінням Держпродспоживслужби Одеської області було запущено процес переходу/перепідпорядкування лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках до структури Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби.
Директора цієї лабораторії, Онищенка Сергія Сергійовича, якому підпорядкували контроль за всіма ринками області, до Одеської регіональної державної лабораторії привіз із міста Дніпро і презентував колективу особисто Литошко з Петросянц.
Онищенко Сергій сформував кадрову політику таким чином, що ті співробітники, хто виконує вказівки щодо вибивання грошей із торговців на ринках, отримують частку та злачні місця. Тих же, хто відмовляється брати участь у схемі, звільняли по скороченню та реорганізації.
Ставки поборів на ринках стартують від 200 грн. до 1000 грн. (м’ясо, сири та інша дорога продукція) за один день торгівлі з кожного торговця. Якщо підприємець відмовляється платити данину, то нові, чи лояльні новому керівництву фахівці відбирають зразки продукції, відправляють на експертизу до лабораторії, до свого нового директора Онищенка Сергія Сергійовича, де гарантовано знайдуть різноманітних збудників хвороб та бактерії у продукції. Після цього підприємцю як мінімум забороняють реалізацію цього товару, і надалі так відбувається щодня. Згодом, підприємець іде, і на його місце приходить інший, тільки зговірливіший.
Ця корупційна схема приносить мільйони гривень щомісяця, але вона не може існувати без заступництва київського керівництва, а також високопоставлених правоохоронців та народних депутатів.
Автор: Микола Діденко