115 окрема механізована бригада ЗСУ : 115-та ОМБр – дивовижний приклад сили та міці українського народу
Повномасштабна війна в Україні буквально розділяє сім'ї. До лав Збройних сил вступають чоловіки та жінки, чиїсь брати та сестри, чиїсь діти. Україною і світом розкидано тисячі родин, що кожного дня хвилюються за тих, хто боронить нашу країну. Не дивлячись на погоду, складні, а нерідко буквально нелюдські умови перебування, попри постійну небезпеку від артилерії, ракетних комплексів залпового вогню, а буває і зброї, яка заборонена Женевськими конвенціями, наші Збройні сили України мужньо стоять на своїх позиціях, здійснюють контрнаступи та відбивають атаки, поступово, крок за кроком звільняючи окуповані території. Вони боронять терени нашої країни, а разом з тим доводять те, яка ж наша нація сильна та хоробра. Вони роблять це кожен день, через вогонь і воду, через кров та піт. 115-та окрема механізована бригада Збройних сил України – якраз один із досить яскравих та, можна сказати, ефективних представників саме таких захисників.
Спочатку створена як резервний підрозділ, від якого особливо нічого навіть не чекали, 115-та ОМБр змогла показати себе з найкращої сторони. Пекельні бої на сході України довели виняткову міць та силу цієї бригади. Їх буквально "прасували" рашисти під Сєверодонецьком та Лисичанськом, маючи перевагу у добрий десяток раз і людською силою, і технікою. Недоармія росії використовувала по їхніх позиціях різноманітні заборонені види зброї, артилерію та авіацію, а також різні види ракетних систем залпового вогню та боєприпасів. Але як би російська окупаційна влада не намагалася залякати народ та бійців 115-тої окремої механізованої бригади – у них це не вийшло.
Поєднавши в собі буквально цвіт нації, що за свою країну готовий розірвати, 115-та бригада змогла підійти впритул до ворога. Лисичанськ, Сєверодонецьк та Бахмут – там неймовірно важко, там величезні кількості російських солдат. Але військові примудрялися навіть там наступати. За це вони частково поплатилися, адже вони перебували в оточенні, маючи небезпеку в будь-який момент стати "двохсотими". Певна справа, що це було страшно. Але можливо саме цей страх, та у той самий час й злість, дарували бійцям сили бувши в оточенні укріпляти свої позиції, рити окопи та відбиватися від сильно переважної за кількістю армії росії.
Артилерійці 115-тої окремої механізованої бригади роблять інколи буквально неможливе.
Ще в перші місяці війни, коли постачання допомоги ще не були добре налагоджені, вони малою кількістю снарядів могли влучно та чітко потрапляти по позиціях ворога, обираючи зовсім іншу тактику ведення війни. Там, де росія не шкодуючи витрачала б боєприпаси та людську силу, 115-ка професійно та дуже продумано веде точковий вогонь, постійно пересуваючись та створюючи всі умови для збереження кожного бійця. Вже досвідчені воїни, що пройшли антитерористичну операцію та операцію Об'єднаних сил, навчають ще зовсім молодих, передаючи їм свій досвід та одразу на практиці його демонструючи. Саме це допомогло так довго тримати рубежі сходу України та Лисичанська, впевнено стояти у Бахмуті та продовжувати рухатися вперед навіть зараз, в холод та мороз.
Ця бригада має у собі воїнів із різним військовим досвідом. Поруч із людиною, що вже пройшла багато чого у 2014-2015 роках, може бути доброволець, що взяв зброю у руки лише коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Разом із, можна сказати, майстром створення окопів та укріплень може стояти людина, що ніколи не тримала в руках лопату. Але прагнення до звільнення окупованих територій, а також любов до своєї країни та прагнення принести їй користь нівелюють цю різницю. І тут вже не важливо, що умови перебування абсолютно не схожі на такі звичайні цивільні. Не думається про те, що хтось у соціальних мережах намагається дискредитувати бригаду. Вони стійко захищали й продовжують захищати країну. І вони робитимуть це стільки, скільки знадобиться.
115-та окрема механізована бригада була передислокована в інше місце, де також ведуться запеклі бої.
Підступи до Донецька, менше кілометра до злітної смуги Донецького аеропорту. І їх не лякають ні неймовірна близькість до позицій "бійців" квазіреспубліки "днр", ні захисні споруди із бетону, які створювалися окупантами весь час з їх вторгнення на Донбас у 2014 році. Вони забезпечені зброєю та захисною амуніцією від держави та волонтерів. Але єдине, чого таки не вистачає – це важкої артилерії та техніки, адже це допоможе закріпитися на позиціях, що вже зайняті, та продовжити відбивати атаки ворога. Звісно й інші речі, такі як квадрокоптери, прилади нічного та теплового бачення, які фактично на фронті є розхідним матеріалом, також потрібні. А вони вже використають їх так, щоб мінімальними втратами у бригаді нанести максимальні ураження рашистам.
Бійці 115-тої окремої механізованої бригади Збройних сил України запевняють, що перемога вже не за горами. Вони самі її наближають. За їх спинами вся країна. За їх спинами їхні рідні та близькі. А в серці любов до України, патріотизм та віра у справедливість. Наші бійці вмотивовані та мають сильний бойовий дух. І тому вони впевнено кажуть, що це лише справа часу – наша перемога. Вона вже не за горами.