Архієпископ Баришівський Віктор (Коцаба): "Митрополит Володимир (Сабодан): Пастир народу Божого та патріот України"
23 листопада, рівно 87 років назад, народився колишній Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан).
Очолювати Православну Церкву в Україні йому довелося більше двох десятиліть. Тоді, коли Блаженніший Владика зайняв кафедру Київських митрополитів, і Церква, і наша Держава переживали дуже важкі часи.
Після розвалу Радянського союзу і оформлення незалежності України, соціальне, економічне та політичне становище було вкрай непростим. Це все, звичайно, відображалося і в духовному житті простих віруючих нашої Церкви. Варто згадати, що напруга у тодішніх відносинах між Церквою, Державою та суспільством була піковою. Колишній митрополит Київський Філарет заявив про створення Київського патріархату, що призвело до серйозних міжконфесійних протистоянь в багатьох областях України. В Української Православної Церкви силоміць відбирали не тільки храми, а й монастирі та єпархіальні управління. Противники Церкви звинувачували духовенство та віруючих УПЦ у відсутності патріотизму та у зв’язках із Москвою. Здавалося, що Українській Православній Церкві залишилися лічені дні… Однак, Господь, Який не покидає вірних Своїх, судив інакше – Він не просто зберіг Церкву Христову в Україні, але й суттєво укріпив Її позиції, перетворивши на Церкву українського народу. Визначну роль у цьому відіграв Блаженніший Митрополит Володимир.
Він був справжнім патрітом України. Його патріотизм – це не пусті слова та лозунги, а стан душі та конкретні справи. Блаженніший Владика вважав, що справжнім патріотом є той, хто через любов до Бога зростає в любові до ближнього, а через це – в любові до своєї країни. Патріот – це людина, яка виконує заповіді Божі і яка намагається якнайкраще виконати всі ті обов’язки, що були покладені на неї Богом, суспільством та Державою.
Митрополит Володимир ніколи не виставляв свій патріотизм напоказ, не хизувався ним. Проте, кожен, хто знав чи спілкувався з Блаженнішим розумів, що він справді любить Бога, народ та Україну. Навіть покійний очільник Української Автокефальної Церкви, яка утворилася шляхом розколу від Української Православної Церкви, Мстислав (Скрипник) якось сказав про владику Володимира: «Це українець на всі чотири колеса». І це було дійсно так.
Проте, найголовнішим у житті Блаженнішого зажди був Христос та Його Церква. Її долею він переймався найбільше і за Її блага постійно дбав.
Віримо, що молитвами спочилого Митрополита Володимира (Сабодана) і сьогодні наша Церква буде квітнути та зростати, щоб повноцінно, зі смиренням та з допомогою Божою, виконувати Свою спасительную місію – приводити наш багатостраждальний український народ до єдності з Христом!