Олена Шаповалова, директорка Українського державного центру міжнародної освіти, розказала про роботу вишів під час війни
Незважаючи на повномасштабну війну, українські випускники продовжують будувати плани на майбутнє в Україні. Упродовж вступної кампанії у вітчизняні виші надійшло 1,2 млн заяв від абітурієнтів. 700 тис. із них – на бакалаврат.
В організації кампанії чимало змін: умови вступу, мультитест замість ЗНО, зсув початку навчального року. І десятки університетів, які не мають змоги працювати фізично, бо їхні корпуси або розбиті, або в окупації, або в зоні підвищеної небезпеки.
LB.ua дізнавався, як вторгнення вплинуло на вступну кампанію, що з іноземними студентами і які виші та професії в топах цьогоріч.
Посвята у студенти в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка
Як працюють виші
Як і школи, деякі університети розпочали навчання офлайн, деякі – онлайн, ще частина працює у змішаному форматі.
У Харківській області з понад 30 університетів частково евакуювати вдалося тільки один – Харківський політехнічний. Завдяки тому, що виш має у власності будівлю в Чернівцях, де обладнали бомбосховище, частина студентів змогли повернутися в аудиторії, пише Суспільне. Усі інші виші області працюють онлайн.
В Одеській області чотири виші змогли вийти на роботу очно: Морська академія, Юридична академія, Міжнародний гуманітарний університет і Морський університет.
З окупованих територій Донецької і Луганської області ще у квітні вдалося евакуювати до Дніпропетровської області майже 300 викладачів, чотири виші та чотири технікуми. Утім вони все одно працюють дистанційно.
Дистанційно навчаються не лише університети з окупованих територій чи тих, куди прилітає частіше за інші, а й з відносно безпечних. Наприклад, у деяких освітніх закладах Рівненщини не можуть прийняти всіх студентів очно, бо частину місць у гуртожитках виділили для переселенців.
Одеська морська академія
В Острозькій академії, наприклад, на кінець серпня проживало близько 200 ВПО, а гуртожитки розраховані на близько тисячу осіб. Тому пріоритет вирішили надати першокурсникам, щоб ті легше адаптувалися. Поступово залучатимуть до змішаної форми і старші курси.
Ще одна умова для відновлення очного формату – наявність укриття. 1 вересня в Міносвіти звітували, що 70% вишів мають обладнане сховище. Утім кількість студентів, які відвідують пари, повинна відповідати кількості місць в укритті. Тому багато закладів також обирають змішану форму. У Львівській області, наприклад, вирішили проводити лекції онлайн, а практичні – вже в аудиторіях.
Скільки цьогоріч абітурієнтів
У 2022 році абітурієнт мав право подати 20 заяв на контракт, для вступу на бюджет – не більш ніж п’ять.
На бакалаврат цього року подалося 223 тис. осіб, з них 176 тис. на денну форму навчання. Вступників до вишів – близько 700 тис., за даними ЄДЕБО. Минулого року їх було понад мільйон.
На магістра подалося близько 180 тис. Вони сформували 337 тис. заяв, показує статистика ЄДЕБО. Це більше, ніж МОН звітувало минулорічної вступної кампанії. Торік електронні кабінети створили близько 65 тис. осіб, а заяв відправили 166 тис.
Серед найпопулярніших професій – право, комп’ютерні науки, філологія, психологія, менеджмент.
Нагадаємо, що загальний обсяг державного замовлення у 2022 році – понад 188 тис. осіб. З них понад 11 тис. – комп’ютерні науки, близько 6 тис. – авіаційна та ракетно-космічна техніка, ще 6 тис. – залізничний транспорт, 3 тис. – агрономія, понад 3 тис. – фінанси.
Першокурсники Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Куди вступники подали найбільше заяв
Найбільше заяв отримали в закладах Києва. Усього близько 320 тис. – і на бакалавра, і на магістра.
На другому місці – Львівська область – 148 тис. Третє – виші Харківської – 101 тис. На четвертому – Дніпропетровська – 93 тис. І п’яте – Одеська – 73 тис.
Якщо виокремлювати тільки заяви на бакалавра – рейтинг такий самий.
Рейтинг 100 найпопулярніших вишів очолив Національний університет “Львівська політехніка” – 28 тис. заяв, за даними порталу Освіта.ua. На другому місці – Київський політех – 27 тис. Третє знову у Львова – Університет ім. І. Франка. На четвертому місці – столичний ім. Т. Шевченка, на п’ятому – авіаційний.
Найвищий середній конкурсний бал у вишах Львівської області – 162,6. Після неї – Чернівецька. Київ на третьому місці з 158,1 бала.
Минулого року рейтинг очолював Університет ім. Т. Шевченка. На другому місці був львівський ім. І. Франка, на третьому – столичний політех. Львівська політехніка посідала п’яте місце.
Біля Національного університету «Львівська політехніка»
Що з іноземними студентами
Очікувано запит на навчання в українських вишах серед іноземців значно знизився після 24 лютого.
За сім місяців в Україні зареєстрували 3,4 тис. запрошень на навчання іноземців. Це на 90% менше, ніж за такий самий період минулого року, розповіла LB.ua Олена Шаповалова, директорка державного підприємства “Український державний центр міжнародної освіти” при МОН.
Для цього в Україні вперше дозволили дистанційно приймати іноземних студентів до вишів.
Топ-10 країн за кількістю зареєстрованих запрошень має такий вигляд: 1. Китай – 724; 2. Непал – 480; 3. Індія – 445; 4. Пакистан – 296; 5. Туркменістан – 277; 6. Туреччина – 201; 7. Нігерія – 197; 8. Азербайджан – 166; 9. Марокко – 79; 10. Ізраїль – 49.
Найпопулярніші спеціальності серед іноземців: менеджмент, медицина, музичне мистецтво, середня освіта та економіка.
Таке зниження (на 90% менше, ніж торік) негативно вплине на наповнення бюджету і країни загалом, і закладів освіти, зазначає Шаповалова.
“За мінімальними підрахунками, іноземні студенти в Україні щороку витрачали близько 538 млн доларів. Ця цифра складається не лише з вартості навчання, а включає і витрати на харчування, розваги, проживання, транспорт тощо”, – пояснює вона.
Олена Шаповалова
Студенти-іноземці старших курсів продовжують навчання у трьох форматах: онлайн, офлайн і змішаному.
Але є й ті, хто забрав документи і перевівся в університети інших країн, каже Шаповалова. Точної статистики, скільки таких студентів, наразі немає, адже деякі закордонні виші брали студентів без підтвердження з української сторони, зазначає вона.
“Але ми робимо все можливе, щоб іноземні студенти і надалі продовжували обирати Україну як освітню дестинацію. Українські заклади освіти мають велику кількість угод про академічну мобільність, подвійні дипломи, двосторонню співпрацю тощо. Іноземні студенти мають можливість участі в програмах академічної мобільності та проходження практики за кордоном”, – пояснила Шаповалова.
***
Нетипова вступна кампанія ще не завершилася. До 30 вересня зараховуватимуть вступників на контракт. Загальних даних про кількість нових студентів ще немає. Підбивати підсумки вступної кампанії-2022 можна буде вже в жовтні.