Ми примусимо Росію до миру, якщо всі наші партнери дотримуватимуть свого слова, як робить це Україна – виступ Президента Володимира Зеленського на міжнародному економічному форумі «Амброзетті»
Шановні учасники форуму!
Шановні пані та панове!
Вдячний за цю можливість звернутися до вас саме зараз, коли всі ми переживаємо дуже ризикований момент у цій війні.
Я хотів би почати з факту, якого ви, можливо, й не помітили. Але я прошу вас звернути увагу саме на нього.
Звернути увагу на те, що за роботою форуму зараз спостерігають незалежні ЗМІ. Наскільки мені відомо, на форумі присутні представники таких медіа, як Corriere della Sera, Rai, La Repubblica, La Stampa, New York Times, Financial Times, Reuters, Fox Business Channel, CNBC Europe. І, я думаю, багато інших. А загалом висвітлюють форум 280 представників ЗМІ.
Ми з вами відкриті для них. І я не можу уявити, що хтось із нас боїться таких чи подібних медіа. Але я вам скажу, хто їх боїться.
Як ви знаєте, Україна опинилася в епіцентрі російського радіаційного шантажу саме зараз. Російська армія ще в березні захопила Запорізьку атомну станцію й досі утримує її. Це найбільша атомна станція Європи – там шість атомних реакторів.
Станція не раз зазнавала обстрілів. У першу ж ніч, коли туди зайшли російські окупанти – у ніч на 4 березня, – вони обстріляли будівлі станції з танків. Є відеопідтвердження. Протягом місяців після того ситуація не змінювалась: обстріли й провокації щоденно, постійно.
Під прикриттям атомної станції російська армія обстрілює сусідні міста й райони – у цьому була стратегія. Окупанти обстрілюють і саму станцію, щоб тиснути на Україну й на всіх вас у Європі, на весь світ. Вони хочуть, щоб ви проявили слабкість, щоб ви здалися й перестали підтримувати Україну. Ось для чого Росія здійснює цей радіаційний шантаж.
Нещодавно Запорізька АЕС опинилася буквально за крок від катастрофи, коли внаслідок обстрілів були пошкоджені лінії енергопередачі, автоматика почала глушити реактори. Тільки завдяки українським атомникам, які працюють там абсолютно професійно навіть у таких складних умовах, вдається запобігти аварії.
Якби не наші професійні люди, Росія уже спровокувала б найгіршу катастрофу в історії Європи – навіть гіршу, ніж Чорнобильська. І логічно, що це вимагає жорсткої міжнародної реакції.
З допомогою партнерів ми забезпечили направлення місії МАГАТЕ на станцію – якраз учора місія побувала там. Ми домовилися з головою МАГАТЕ паном Гроссі, членами місії, коли я зустрівся з ними, що вони допоможуть з головним – питанням безпеки АЕС. Головне питання – демілітаризація станції. Бо це ключове для захисту всіх нас, усіх європейців від радіаційної катастрофи. Також ми домовилися, що разом з місією МАГАТЕ на територію Запорізької АЕС прибудуть незалежні журналісти з українських та міжнародних ЗМІ. Таких самих ЗМІ, які зараз висвітлюють цей форум.
Але що ми побачили? Російські військові зупинили на блокпосту журналістів, які їхали разом з місією, не пропустили їх далі. Очевидно, окупанти відчули, що в присутності вільних медіа буде неможливо брехати МАГАТЕ й усьому світу. Вільні ЗМІ лякають Росію.
І це говорить одразу про все. Якщо не допускаєш незалежних журналістів на станцію, значить, точно усвідомлюєш свою відповідальність за катастрофу, на межі якої станція опинилась, і боїшся, що світ зробить висновки про твою відповідальність.
На жаль, місія не захистила журналістів і не дотиснула росіян, щоб незалежні медіа таки були на станції, щоб усе було там відкрито й справедливо. А ми говорили про це з місією й домовлялися. Говорили, що без допуску незалежних журналістів на місці домінуватимуть російські пропагандисти. Це буде театр. На жаль, не почули ми поки що від МАГАТЕ й головного – заклику до Росії щодо демілітаризації станції. А як же можна без цього?
Я дуже сподіваюся, що місія дотримає того, про що сторони домовилися і що відповідає інтересам усієї міжнародної спільноти. Не можна залишати найбільший за 40 років ризик радіаційної катастрофи. Не можна залишати військових держави-терориста на атомній станції. Є ситуації, коли від дотримання слова залежить доля всіх на континенті. Зараз саме така ситуація.
Україна вже не раз демонструвала, що наше слово завжди має вагу. Завжди. У багатьох сферах це видно.
Звичайно, ми зробили все, щоб МАГАТЕ отримала доступ до Запорізької АЕС. Я вірю, що ця місія ще може бути не марною.
І також – це вже інший приклад – ми виконали свої зобов’язання для зернової експортної ініціативи, яка знімає гостроту продовольчої кризи у світі. А отже, не допускає й нової міграційної кризи. Голод у країнах Африки, Азії призвів би до нових хвиль мігрантів у Європу, зокрема на Середземноморське узбережжя, в Італію. Але ми робимо все, щоб і цього не було.
Українське продовольство досягло вже 20 країн морським шляхом. Наша пшениця відправлена й у такі держави, як Ефіопія та Ємен, де ситуація особливо складна. Наше слово щодо гарантій продовольчої безпеки буде дотримане й надалі.
Ми готові сприяти зупинці цінового хаосу у Європі. Поки Росія витрачає сили, щоб збільшити дефіцит газу на ринку та ціни, Україна готова нарощувати експорт електрики в країни ЄС. Зокрема й для цього важливо, щоб Запорізька станція повернулась у безпечний режим роботи і залишалась підключеною до української енергомережі. Російська присутність на станції значно послаблює нашу можливість допомогти Європі в енергосфері.
Завдяки нашому експорту електрики можна стабілізувати енергоспоживання наших сусідів у ЄС. Як наслідок, це зменшить енерготиск Росії на всю Європу, а отже, і на Італію. Навіть зараз, при всіх складнощах, ми можемо експортувати такий обсяг електрики, який відповідає як мінімум 8% споживання всієї Італії.
Ба більше, Україна може стати «зеленим» енергохабом для Європи, який замінить російські брудні енергоресурси. Брудні – у різних сенсах цього слова: і в екологічному, і в моральному. У нашої країни – величезний природний потенціал для розвитку потужностей у «зеленій» енергетиці та у виробництві «зеленого» водню. Це потенціал як мінімум у десятки, а можливо, у сотні гігават «зелених» електричних потужностей і мільйони тонн «зеленого» водню. Важливо, що вже є й інфраструктура для транспортування електрики та водню в ЄС. І все це є. І ми завжди дотримували слова в забезпеченні Європи енергоресурсами. Просто порівняйте це з типовою поведінкою Росії, яка завжди порушує договори та використовує економіку для політичного шантажу, не виконуючи своїх же обіцянок.
Навіть у час повномасштабної війни Україна зробила все, щоб здобути статус кандидата на вступ до ЄС. Швидко та якісно ми виконали свої зобов’язання і зробимо все й для початку переговорів щодо членства в ЄС. Ми обовʼязково будемо з вами разом в об’єднаній Європі. Я вдячний Італії та особисто Премʼєр-міністру Маріо Драґі за підтримку нашої держави на цьому європейському шляху і в захисті від російської агресії. Кожне слово наших домовленостей із паном Драґі дотримано на сто відсотків. Справді достойна людина, справді гідні відносини між нашими державами.
І саме життя демонструє, що нам треба ще більше інтеграції, ще більше домовленостей і результатів.
Ми маємо забезпечити повне дотримання кожної обіцянки щодо посилення тиску на Росію, щоб нарешті зупинити радіаційний шантаж, гарантувати повну безпеку Запорізькій АЕС та чотирьом іншим великим атомним обʼєктам в Україні.
Мають підтверджуватися діями всі слова щодо підтримки України зброєю, снарядами, фінансами, поки триває ця війна. Росія не розуміє слів миру. Але дуже добре відчуває силу на полі бою.
Сила має бути за Україною, за вільним світом. Зокрема за санкціями, які світ застосовує як самозахист від агресії Росії. Сила має бути й за бізнесом, передусім Європи. Репутація жодної з компаній не витримає променевої хвороби. Тож слід негайно розривати відносини з країною, яка пішла на радіаційний шантаж. І не чекайте катастроф, щоб ухвалювати рішення, переходьте до прогнозованих партнерів. Україна – саме такий партнер.
Звичайно, зараз війна. Звичайно, російські ракети б’ють по нашій землі. Щодня ми втрачаємо людей. Нагадаю вам лише одну страшну цифру – 379. Стільки українських дітей убиті російськими ударами. Ще понад 735 діточок поранені. Всі разом у Європі та у вільному світі ми маємо силу, щоб закінчити цю війну. А отже, з часом можемо перейти до значно змістовніших економічних відносин.
Україна вже один із найбільших у світі виробників агрокультур. Про це сьогодні ви вже говорили. І разом з вами ми можемо побудувати і один з найбільших кластерів агропереробки, посилити нашу здатність бути гарантом продовольчої безпеки, зробивши Україну місцем виробництва доступних продуктів харчування для всього світу.
Також Україна – ідеальна локація для розміщення будь-яких переробних підприємств. Від деревообробки до всіх видів машинобудування. У нас велика кількість фактично всіх ресурсів і копалин – від газу до літію; кваліфіковані люди, швидка логістика на європейський ринок, хороший доступ до нього. Ми цього хочемо, ми прагнемо.
Україна – це амбітний проект відбудови після бойових дій. Відбудови на сотні мільярдів євро – усього, що Росія зруйнувала своїм терором. Десятки тисяч різних обʼєктів маємо спорудити фактично заново. І я вдячний тим італійським компаніям, які вже проявили свою зацікавленість.
І Україна – це абсолютно новий сектор оборони й безпеки, чия потужність відповідатиме тому, що ми пережили в цій війні, і який зробить фундаментальний внесок у безпеку Європи в наступні десятиліття.
Звичайно, після того, як ми примусимо Росію до звільнення нашої землі й до миру. А це можливо за умови, що всі наші партнери дотримуватимуть свого слова. Так само, як робить це Україна. Так само, як це робить Італія.
Я дякую за силу італійського слова, за дії, які підтверджують це слово. Дякую вам за підтримку нашої держави, за підтримку наших людей, які знайшли прихисток на вашій землі. Ми цього ніколи не забудемо. Це я кажу відверто, чесно, від душі від кожного громадянина.
Слава Україні!