Доктор Себов: на межі епох і технологій
Нам не вдалося особисто поговорити з професором Себовим. Денис Михайлович вважає, що в період воєнного стану спілкування з пресою є зайвим та несвоєчасним заняттям, тому делікатно переніс заплановану нами розмову з ним на переможне українське завтра.
Але стаття про Дениса Себова це не замовний панегірик і не рекламний буклет комерційної клініки, написати про лікаря попросили його пацієнти, а виконувати колективну волю людей – прямий обов'язок працівників ЗМІ.
Крім того, російські окупанти наполегливо намагаються порушити хід українського життя, позбавити нас спокою, надії та радості, тому кожну світлу розповідь про видатну і просто хорошу людину можна вважати протидією ворогові.
Тож матеріалу про Дениса Себова бути, і якщо йому бракуватиме цікавих деталей та подробиць, то лише тому, що наша велика розмова із цим чудовим лікарем ще попереду.
Денис Михайлович Себов народився у сім'ї лікаря, закінчив Одеський Національний Медичний Університет та працював у кількох лікарнях рідного міста. Сьогодні він лікар-кардіолог вищої категорії, доктор медичних наук, професор та директор Міської клінічної лікарні №10.
Доктора Себова обожнюють пацієнти і поважають колеги, і, здавалося б, додати до шляху успішного професіонала та цілеспрямованої людини нічого, але нам здалося особливо цікавим те, що все життя Дениса Михайловича проходить на стику різних явищ, течій та понять, і в цьому сенсі воно є дуже показовим.
Наприклад, окрім згаданого медичного вишу доктор Себов закінчив Одеський Національний Економічний Університет, бо наш час вимагає від людей, що активно живуть, підприємливості та вміння орієнтуватися в сучасних процесах.
Звісно, Денис Михайлович, насамперед, практикуючий лікар-кардіолог, але здобуті в університеті економічні знання себе виправдали. Очоливши Міську клінічну лікарню № 10, він за рік повністю змінив відверто слабку в багатьох відношеннях установу, привів її до ладу та заповнив сучасною апаратурою, без якої медичний процес сьогодні є неможливим.
«Підприємлива медицина» звучить підозріло та некрасиво, але велика українська війна наочно показала, що у сучасному світі господарська винахідливість потрібна всім – лікарям, політикам, рятувальникам, волонтерам і навіть солдатам не передовий. Вона не скасовує професії, але, крім уміння та відданості справі, вимагає від людини особливої прагматичності, яка дозволить їй повною мірою виявити свої найкращі якості.
Не менш складна грань існує і в самій лікарській професії. Денис Себов ставав лікарем на основі фундаментальної медичної науки радянського типу. Глибока та ґрунтовна, вона не завжди і не у всьому поєднується зі стандартними прийомами та методами сучасної західної медицини.
Західна методологія чек-протоколів прагне систематизувати лікувальний процес, довести його до автоматизму та єдиного стандарту, наша ж залишає більше місця досвіду та інтуїції самого лікаря, його вмінню почути хворого та безпомилково поєднати його слова із власними спостереженнями та висновками.
За таких умов успіх лікування незмінно залежить від здатності медика поєднати практику та методологію, процедуру та навичку, показання сучасних приладів та власне, часом загадкове, передчуття.
Судячи з результатів, українському кардіологу Денису Михайловичу Себову таке поєднання вдається повною мірою.
Єдині європейські стандарти та правила стосуються не лише суто медичних аспектів. Лікарська етика Заходу вимагає розмовляти з хворими про їхній стан досить відверто, і ця відвертість легко переростає у відсторонену бездушність, якщо не знаходити для таких розмов рятівні напівтони та інтонації.
Денис Себов їх знаходить, не відкидаючи принципи та методи європейської медицини, а ніби перекладаючи їх мовою вмілого та досвідченого українського добра.
Добре, коли на чолі неминучих і не завжди комфортних інтеграційних процесів та процедур стоять такі люди, як Денис Михайлович Себов. Достатньо сильні, щоб бути добрими, достатньо впевнені в собі, аби приймати рекомендації інших, і надто патріотично налаштовані, аби не розуміти неминучість входження України до світової цивілізації.
Лікарі нового покоління отримають з рук цих людей медицину західного зразка та рівня, збагачену величезним особистим досвідом, власними розробками та вітчизняними лікарськими традиціями.
У цьому сенсі життєвий шлях лікаря-кардіолога Дениса Себова схожий на шлях самої української держави. Нація б'є по ворогові із західних гармат, розробляючи свої, перевіряє битвою з орками європейські військові постулати і так використовує НАТОвські технології, що їхні творці поспіхом переписують методички.
Це український шлях, що звично пролягає на межі світів, покликаний повінчати українську доблесть з розважливим європейським благополуччям та увібрати чужу мудрість, не втративши при цьому своєї.
У магічній галузі лікування людських сердець цей шлях впевнено, вдумливо та відповідально проходить лікар-кардіолог вищої категорії, директор Міської клінічної лікарні №10, доктор медичних наук, професор Себов Денис Михайлович.