Бізнесовий світ нардепа Макаренка: від Регіоналів до медичних офшорів
Раїса Богатирьова, Тетяна Бахтєєва, Андрій Шипко і наш сьогоднішній герой – Михайло Макаренко. Як ви гадаєте, що може об’єднувати усіх цих людей, окрім того, що вони були членами “Партії регіонів”? В першу чергу – всі вищеперелічені медики. Але під куполом Ради у цьому скликанні сидить тільки один з них – Михайло Васильович Макаренко. Депутат досить немедійний. І сьогодні ми розповімо, чому саме депутату від ОПЗЖ не потрібна зайва увага.
Замість вступу
Українські парламентарі, як нинішні так і колишні, в своїй більшій мірі, мають одну схожу і важливу для політиків рису – здатність пристосовуватися. Зміна партійних прописок й ідеологічних поглядів народних депутатів – справа не нова.
Так, після Революції Гідності відомі (і не тільки) представники “Партії регіонів”, які не виїхали з країни, почали шукати притулку, як у нових російських політичних проєктах в Україні, так і під крилом вже діючих. Подекуди, навіть, прилаштувалися до проукраїнських партій.
“Цінні кадри”, які роками вибудовували корупційні схеми, нікуди не поділися. Ба більше, у деяких випадках їх вплив примножився, а кар’єра пішла вгору. Це стосується, як “молоді”, так і перевірених бійців цеху “Партії регіонів”. Особливу цінність таких “кадрів” становить їх широке коло зв’язків, завдяки яким можна і потрібно було впливати на ті чи інші процеси. Особливо, коли справа стосується солідних посад або ж солідних грошових сум, які, як відомо, люблять тишу і зайва публічність їм не потрібна.
Нещодавно в матеріалі про подання нардепів від ОПЗЖ до Конституційного суду стосовно скасування статті щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, ми писали про першого номера списку цього подання Ігоря Абрамовича. А також обіцяли розповісти про інших, досить немедійних депутатів, підписантів цього документу.
Медики з ПР
Раїса Богатирьова, Тетяна Бахтєєва, Андрій Шипко, Михайло Макаренко. Як ви гадаєте, що може об’єднувати усіх цих людей, окрім того, що вони були членами “Партії регіонів”? В першу чергу – всі вищеперелічені медики. Проте, під куполом Ради у цьому скликанні сидить тільки один з них – Михайло Васильович Макаренко. І він був серед числа нардепів від ОПЗЖ, які поставили свій підпис під поданням до Конституційного суду.
Депутат ВР 9-го скликання від ОПЗЖ – Михайло Макаренко
Михайло Васильович є рідким гостем політичних ток-шоу чи будь-яких інших ефірів. Інколи виступає ">на брифінгах у ВР, інколи на ">мітингах під ВР. До депутатства народного, Михайло Макаренко обирався до Київської міської та був депутатом Київської обласної ради у 2010-2014 рр. Від “Партії регіонів”. Для початкового знайомства варто також знати, що Михайло Васильович більше 20 років був головним лікарем Київського міського пологового будинку №5. І крім високого лікарського звання, він є доктором медичних наук. Тож зі справ наукових і розпочнемо.
Академія-міліція, пологовий-офшор
Ця історія, учасником якої був наш сьогоднішній герой сталася у 2016 році і стосувалася вона рейдерського захоплення. Щоправда, не якогось підприємства чи врожаю аграріїв, а вищого навчального закладу, який має назву “Міжнародна академія екології та медицини”. У 2011 році цей приватний вищий навчальний заклад заснував колега Михайла Макаренка, заслужений лікар України, кандидат медичних наук – Салюта Михайло Юхимович.
Проте сталося не зовсім так, як задумував пан Салюта. Як повідомляли колеги, спочатку за проханням, рекомендацією чи наполяганням Михайла Макаренка на підприємство зайшла потрібна людина з аудитом. Начебто, мала перевірити документацію та допомогти усунути пробоїни в юридичних справах.
Але, пані аудитор, на ім’я Ірина Василівна Дорошенко, шукала у документації зовсім не те, що мала б. А, навпаки, слабкі місця, щоб змінити ректора і власника академії.
І в результаті пана Салюту змусили відступити 30% від частки статутного капіталу на користь офшорної компанії, яку представляв пан Макаренко.
Щоправда, донька Михайла Салюти і досі значиться серед бенефіціарів, проте жодного впливу у МАЕМ не має. А ВНЗ продовжує працювати і сьогодні. За інформацією з відкритих мереж відомо, що керує закладом Грідчин Сергій Васильович та Щирук Микола Олександрович.
Грідчин Сергій Васильович. За дивним збігом обставин, чоловік з ідентичним ім’ям є завідувачем гінекологічного відділення Київського міського пологового будинку №5.
Завідувач гінекологічного відділення Київського міського пологового будинку №5 – Грідчин Сергій Васильович (Фото https://5kmpb.kiev.ua/)
Ви ж пам’ятаєте, хто більше 20 років очолював цю медичну установу? Ймовірно, своя людина серед керівництва приватного ВНЗ буде зовсім не зайвою. Окрім роботи в університеті та в роддомі на Солом’янці Сергій Грідчин разом із нинішнім головним лікарем КМПБ-5 – Говсєєвим Дмитром Олександровичем очолюють “Фонд сприяння розвитку акушерської допомоги імені С.В. Берчика”.
Ця громадська організація фігурує також у декларації народного депутата, яка несподіванка – Михайла Макаренка. Тож, схоже, навіть, після звільнення з пологового будинку, певними процесами всередині цієї державної установи, народний депутат, все ж цікавиться. До речі, за другий квартал цього року “Фонд сприяння акушерської допомоги” пожертвував рідному, 5-ому пологовому будинку, аж трохи більше 5 тисяч гривень.
Ще одним керівником у Міжнародній академії екології та медицини на сьогодні є Щирук Микола Олександрович.
Щирук Микола Олександрович – начальник міліції Рівненщини у 2014 році
Постать досить відома. Особливо в Рівненській області. Чому саме там? Тому що, це було останнім місцем роботи пана Щирука в правоохоронних органах. І не аби-кимось, а цілим начальником обласної, на той час ще міліції. На посаду пан Щирук прийшов , коли в регіоні розпочалася так звана бурштинова лихоманка. Проте, на посаді головного міліціонера Рівненщини Микола Олександрович довго не затримався. У жовтні 2014 року його звільнили. За повідомленнями рівненських ЗМІ, через те, що, начебто, бездіяв, коли під народну люстрацію потрапив колишній заступник голови Рівненської облради – Олександр Данильчук.
Заступник голови Рівненської облради – Олександр Данильчук під час народної люстрації
Але могли й звільнити через те, що Микола Олександрович не пройшов люстраційну перевірку. Але все ж не втрачав надії поновитися на посаді через суд. Проте цього не сталося. Цікаво, що жодного бізнесу у Миколи Олександровича немає. Проте, є солідний маєток майже у центрі Рівного. До слова, на подвір’я цього будинку у 2014 році прилетіло 3 пляшки із запальною сумішшю.
Будинок Миколи Щирука в Рівному
І є у Миколи Олександровича син. Микола Миколайович. Саме він за повідомленнями ЗМІ зіграв ключову роль у прикритті силових тилів у історії з МАЕМ.
І його послужний список – досить довгий. У 2010 році він став депутатом Бориспільської районної ради від “Партії регіонів”.
Згадок про його діяльність на посаді депутат-регіонала не вдалося знайти. Проте, також відомо, що окрім депутатства, Микола Миколайович займався юридичною діяльністю. І за інформацією видання “Наші гроші” був адвокатом колишнього очільника Управління контррозвідки СБУ – Миколи Беззубенка, якого, до речі, називали збирачем відкатів від постачальників медичного устаткування для голови економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочка. Тож така інформація наводить на роздуми: як Щирук старший опинився в керівництві МАЕМу і чим в принципі в медичному університеті займається колишній міліціонер? Саме з такими питаннями редакція “Булави” направила запит до навчального закладу. Тож чекаємо на відповідь.
До речі, пам’ятаєте, яку компанію представляв Михайло Макаренко під час “допомоги” по організації роботи МАЕМ? Якщо ні, нагадаємо – кіпрський офшор “Лазар Лімітед”.
Цікаво, що ця компанія фігурувала у журналістських матеріалах. І була, так би мовити, кінцевою точкою надходження не зовсім легальних коштів. Схема була відпрацьована, у… (барабанний дріб) Київському пологовому будинку №5. Жінкам, які збиралися народжувати саме там одразу давали прейскурант. Ті йшли платити у касу. Щоправда, там потрібно було укласти спеціальний договір про те, що кошти йдуть на рахунок якоїсь ТОВ. Але, не якоїсь, а досить таки конкретної. Під назвою “НДІ Життя”. А засновник “НДІ “Життя” компанія під назвою “Лазар Лімітед”. Звичайно, ні нащо не натякаємо, але саме цей офшор представляв Микола Макаренко в історії з МАЕМ.
Це якщо коротко про справу нинішнього народного депутата зі зміною власників у приватному вищому навчальному закладі “Міжнародна академія екології та медицини”. І закриємо цей блок інсайдерською інформацією “Булави”. Пан Макаренко висунув Михайлу Салюті кілька вимог, зокрема, одна з відомих нам, відмовитися від послуг свого адвоката. В результаті колишній ректор МАЕМ мав отримати своє назад. Але “віз і нині там”.
Лайфхаки депутата
Ну і який же народний депутат без помічників і чоловік без жінки? Невеликий спойлер, в декларації Михайла Макаренка у розділі члени сім’ї порожньо. Але спочатку про помічників.
Вірні “Санчо Панси” народних депутатів. Про них було написано немало. Особливо про так звані династії помічників. Серед тих, хто допомагає Михайлу Макаренку вести парламентську діяльність є чоловік на ім’я Джердж Тарас Віталійович. І допомагає він не безкоштовно. Проте, як відомо, покірне теля двох маток ссе. Можливо, такого принципу й притримується Тарас Віталійович. Адже разом із тим, що є помічником Михайла Макаренка, на платній основі, також допомагає народній депутатці – Ляшенко Анастасії Олексіївній.
Але у Верховній Раді знайдеться місце і для другого Джерджа. Батька Тараса Віталійовича – Віталія Федоровича.
Натомість, Джердж-старший був помічником у колеги Михайла Макаренка, так званої, медсестри Януковича – Тетяни Бахтєєвої. Тож, можливо, батько вирішив, щоб син йшов його шляхом і починав з того, що працює у Верховній Раді на колишнього члена “Партії регіонів” і представника медичної професії.
Як зазначалося вище, у декларації Михайла Васильовича інформація щодо членів сім’ї відсутня. Проте, відомо, що пан Макаренко одружений на Путієвій Тетяні Федорівній. І так само, як у великої кількості народних обранців його дружина займається підприємницькою діяльністю.
Вона – власниця столичних салонів краси “Зелене яблуко”.
Також має у власності невеличкий автопарк на 4 машини. А навесні цього року пані Путієва-Макаренко придбала в селищі Святопетрівське під Києвом будинок на 117 квадратів.
Витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно
Нерухомість у Святопетрівському, в районі вулиці Грушевського коштує не так, щоб сильно дорого, але й не дешево. Вартість будинків стартує від 600 $ за квадратний метр. Наприклад, будинок на 115 квадратів коштує трохи більше 2 мільйонів гривень.
Проте, у декларації Михайла Макаренка це новопридбання дружини не відобразилося. Швидше за все, через те, що і її там немає. А немає дружини – немає спільної власності. Тобто, вносити жодних змін до декларації не потрібно. Ось такий лайфхак.
Тому й підписання подання Михайлом Васильовичем до Конституційного суду стосовно скасування статті щодо кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, із урахуванням цієї інформації – виглядає більш ніж логічним.
Замість післямови…
Цей матеріал недарма розпочався вступом про вміння політиків “перевзуватися” та “перефарбовуватися”. Ця теза цілком і повністю стосується нашого сьогоднішнього героя. На початку зазначалося, що Михайло Васильович був депутатом Київської обласної ради від “Партії регіонів” з 2010 по 2014 рік. Проте, розпочалася Революція. Так би мовити, “полєтєлі головєшкі”. І пан Макаренко вирішив, що краще цей буремний час пережити під крилом революційних на той час сил. Таким чином у 2014 році був обраний до Київської міської ради за списками партії “Удар”. А у жовтні 2015 року, в рамках проведення місцевих виборів по всій країні повернувся до “регіонального” табору. І йшов у депутати Київської міської ради за списками “Опозиційного блоку”. Як кажуть: “Колишніх не буває”. Особливо “регіоналів”.
Редакція не несе відповідальності за зміст опублікованих повідомлень інформаційних агентств та реклами і може публікувати статті, не поділяючи точку зору автора.
По всіх питаннях щодо опублікованого матеріалу звертайтесь на електронну пошту: politica.chat@gmail.com