Російська дружба з кількома крапками
Спостерігаючи за риторикою різних російських ЗМІ за кілька останніх місяців, можна відзначити наступне.
По-перше, постановочні телевізійні антиукраїнські сюжети Скабеєвої, потуги Кисельова «ефектно» висвітлити чергову брехню Кремля про ситуацію на українсько-російському фронті, чи періодичні виступи різного роду «незалежних експертів з українського питання» з посвідченнями ФСБ в кишені, вже не тільки перестали створювати ажіотаж серед російської публіки, а й очікувано припинили турбуючий вплив на неї.
По-друге, значно знизилася кількість тиражованих російською пропагандою більш-менш переконливих фейків, які й раніше не відрізнялися якістю виконання.
По-третє, в інформаційному полі з'являються нові тенденції Кремля, піком яких є, безумовно, стаття російського президента Путіна «Про історичну єдність росіян і українців», яка порушила всі мислимі закони не лише історії, а й етики. Однак поява подібного «документа» та ще такого, та ще від президента країни, яка вже восьмий рік намагається знищити Україну, як державу, - це тенденція.
Частиною «нової монаршої волі» стають тексти і сюжети, що з'являються раз у раз, із прямими або не дуже натяками на те, що українцям і росіянам потрібно жити в мирі, що ми братські народи-спадкоємці СРСР і що сьогоднішня російсько-українська війна це просто «непорозуміння», вигадане недобросовісними українськими та зарубіжними політиками.
Москва і сама не вірить в ці казки. Не вірить - але виконує волю диктатора, хоча якість цього виконання викликає іноді подив, а іноді просто виглядає, як невдалий жарт.
Російський журнал ELLE наприклад, щойно опублікував анонс жовтневого номера, де стверджується, що «25 російських точок» включають в себе... Молдову, Грузію, Литву, Узбекистан, Казахстан, Вірменію, Азербайджан і так далі. У тому числі й Україну.
Ще раз згадаємо тенденцію, спрямовану на «відновлення дружби з Україною», яку Росія сьогодні намагається активно впроваджувати в інформаційний простір. Намагається, продовжуючи при цьому так звану «гібридну війну» проти самого існування української держави.
Отже. Схоже, що на сьогоднішній день Кремль почав розуміти, що силовим методом Україну до дружби примусити не вийде. А іншим способом поповнити запас підкорювачів Сибіру або власної окупаційної армії за рахунок України Росія не здатна фізично. Та й білоруський «результат» російської політики ще не оформився остаточно. І нюанси там будуть.
Що ж стосується дружби - Росія зробила все можливе, щоб знесення пам'ятного знаку українсько-російської «дружби» в 2021 році стало тріумфом українських патріотів.
А спроба висловити з цього приводу співчуття, вжита РФ, зустріла жорстку реакцію з боку українського зовнішньополітичного відомства.
Процитую слова Олега Ніколенко, речника Міністерства закордонних справ України: «Поборники історичних зв'язків досі не зрозуміли, що дружба на танках не будується. Розв'язана з Москви збройна агресія проти України забрала тисячі життів, десятки тисяч людей залишилися з покаліченими долями, сотні тисяч змушені жити в умовах перманентної загрози життю і здоров'ю на окупованих територіях».
Коли споживачі інформації перестають реагувати на ті чи інші інформаційні «вкиди» через їх схожість, неякісність і невідповідність істині, наступною фазою буде звичайне роздратування, що переходить в неприйняття.
«Точки Росії», відмічені «журналом №1 в Росії про моду» на територіях суверенних держав, це або відверта дурість, або чергова спроба видати бажане за дійсність. І в будь-якому випадку - це чергова відповідь на питання, що ж все-таки в Росії поза політикою - спорт чи мода?
Будь-який процес має початок і кінець. Навіть пропаганда, яка в даному випадку так само прямолінійна і помітна навіть з пристойної відстані, як промінь прожектора вночі з катеру прикордонної охорони.
А дружба? Після Донбасу і Криму?
Як влучно сказав той же Олег Ніколенко, «впевнений, що в Києві знайдеться місце для іншого монумента: зафіксувати покаяння Росії за все те горе, яке вона принесла на українську землю. Виправляти історичні помилки ніколи не пізно».
Але це буде потім. А сьогодні російській пропагандистській машині все важче і важче брехати про одне й те саме різними способами.
А ще - будь-який невдалий жарт дуже схожий на попередження.
Андріа Лорткіпанідзе,
Інформаційно-аналітичний центр національної безпеки України
спеціально для EMPR