Члени конкурсної комісії САП за квотою ВРУ відстояли Незалежність України вад зовнішнього втручання

«Щира» міжнародна допомога

                Останні події в Афганістані наочно довели, чого варті пишномовні слова про «щиру» і «бескорисну» міжнародну допомогу і стурбованість партнерів корупцією в Україні.

         Члени конкурсної комісії, обрані Верховною Радою України, впродовж 8 місяців зтримували натиск зовнішніх ворогів, які дискредитували конкурс за допомогою ЗМІ, розповсюджували наклепи у Фейсбуці, поливали брудом членів комісії від ВРУ. І все заради того, щоб довести, що ВРУ нічого не варта, не спроможна делегувати доброчесних кандидатів, а Офіс Президента України активісти взагалі подали українському суспільству як гніздування корупційних птахів.

         Насправді псевдоантикорупційні активісти турбувалися не про запобігання корупції, а про набивання власних кішеней від довгих грантових майже кокаїнових доріжок.

         Від неочікуваної втрати монополії на членство в усіляких відборах прокурорів, детективів і голів антикорупційних державних органів, чому нарешті поклав край хоч один з усіх президентів України – В. Зеленський, активісти не стримують своєї ненависті до всього того, що може дійсно подолати корупцію. А чим же тоді грантовики будуть займатися? Тривалий процес такої боротьби – це в їх же інтересах.  Чим довше буде корупція квітнути в нашій державі, тим товстіше буде гаманець у грантовиків.

Обмовки по Фрейду

Підтвердженням намірів зовнішнього втручання в справи суверенної України, та  зриву цих планів членами конкурсної комісії від ВРУ, є щойно розміщена стаття «Европейької правди» під назвою з вітчайдушним натяком міжнародників на останню спробу вплинути на суспільство і змусити підкоритися саме їм, а не рахуватися з думкою українців, і тим самим поставити Верховну Раду на коліна:

Коротко про зміст листа (якого насправді ніхто не бачив!) та наші коментарі до нього. В листі до Венедіктової  Члени конкурсної комісії від Ради прокурорів – їх, нагадаємо – чотири (Нона Цоцорія, Роман Куйбіда, Драго Кос, Томас Фаєрстоун), нібито пишуть про:

«непонятные позиции некоторых членов комиссии по поводу добродетельности некоторых кандидатов»;

Вочевидь, автори цього листа (якщо це саме вони написали його), вважають зрозумілими тільки свою позицію. Позицію інших членів комісії вони апріорі вважають незрозумілою. Ми звернули увагу на те, що автори листа навіть не припускають того, що між ними чотирма можуть бути розбіжності в поглядах на кандидатів, тобто вони діють не як незалежні окремі  члени комісії з власною думкою, але діють командою, яка повинна привести до фіналу свого, тільки ними визначеного на горі кандидата. І цей їхній лист до генпрокурора – яскраве тому підтвердження:

"Эти признаки ненадлежащего влияния заставили нас серьезно усомниться в том, можем ли мы продолжать участвовать в работе комиссии»;

І знов обмовка по Фрейду. Міжнародники тут хочуть, щоб вплив був належним. Власне, що і потребувало доказу. Тільки, що таке, на їх думку – належний вплив, вони не пояснюють. Но читачі вже здогадалися, що належним вплив може бути тільки з боку членів комісії від Ради прокурорів, адже «вплив» взагалі – це не про конкурс.

З якою метою мутите воду, містери і місис Члени комісії?

"Несмотря на все проблемы, работа комиссии продвигается вперед и, как мы надеемся, близка к завершению»;

Так що ж Ви воду мутите, містери і місис Члени комісії?

«Мы также надеемся, что вы поможете нам в обеспечении добродетели и независимости комиссии», - просять Венедіктову «незалежні» члени конкурсної комісії за квотою Ради прокурорів, які проголосили на весь світ себе вільними від будь якої допомоги. Боїмось навіть подумати, що це є натяком на розпил коштів, виділених міжнародними партнерами для прокуратури.

Ну, і на останок, у листі автори листа до Венедиктової лякають всіх призупиненням безвізу для України, що так схоже на риторику Шабуніна. Тож, не здивуємся,  якщо це саме він складав цю писульку.

Члени комісії від ВРУ чесно виконують свою роботу

Ну, а члени комісії від Ради прокурорів продемонстрували своїм листом, що вони не схвалюють незалежність членів комісії, обраних Верховною Радою, тобто – незалежність України взагалі.

Це означає, і як свідчать коментарі українців під опублікованою статтею, члени конкурсної комісії від ВРУ роблять все вірно. Адже за всі роки незалежності України, такої самостійності в прийнятті своїх рішень, як демонструє нам непідкупна частина комісії, яка не отримує ні грантів, ні шалених коштів за відповідну роботу за кордоном, ще не було!

Тож слід подякувати як Верховній Раді, так і членам комісії від ВРУ, за їхню витримку і не скорення зовнішньому втручанню.

Казимир і Кіндрат Бездонні