Егоїзм чи любов до себе?
У нашому соціумі на побутовому рівні часто помилково трактують поняття егоїзму. Егоїстом називають того, хто любить себе, обирає для себе кращі варіанти, в першу чергу турбується про себе. Але страшніше чути фразу: «Я не люблю себе». Не любити себе – це особиста трагедія, це повне сприйняття себе. Тут не йде мова про гордість чи самозакоханість. Тут мова вже про те, що людина займається саморуйнуванням, бо не розглядає себе, як повноцінна особистість. Коли людина не бачить свої сильні сторони, то вона їх не розвиває. Концентрується на поганому і ще більше сил більше витрачає на це. А найстрашніше те, що людина, яка не любить себе не може віддавати любов. Якщо маєте таку проблему, то проговоріть її вголос, бо перший крок до вирішення – це її прийняття. Важливо бути у гармонії з собою та любити себе, але не вважати себе вище за усіх. Робити в життя те, що ти хочеш – не егоїзм, а змушувати інших робити те, що хочеш ти – це егоїзм. +
Егоїзм – це життєва позиція, яка має правила втішити свої потреби за рахунок інших людей. Як правило, у замін нічого не дається й слова вдячності не промовляються. У багатьох культурах, традиціях та віросповіданнях прояви егоїзму часто засуджуються та піддаються критиці з точки зору моралі. Більше того, тривалий період часу в минулому і наше суспільство розвивалося з чітко окресленим осудом будь-яких проявів егоїзму. Самопожертва часта возвеличилась до культу, а це, з точки зору психології не дуже здорово для психіки конкретної людини. В суспільстві виникло поняття «здоровий егоїзм», який закладений природою й повинен бути у кожного в нашому соціумі. Здорові егоїсти цінують себе, свій час, свою працю і вміють казати «ні», тому на соте прохання доробити презентацію, позичити гроші, посидіти з дитиною можуть відмовити вам, щоб приділити свій час своїм інтересам. Так само, як вони цінують свій час і свою працю, вони уміють цінувати інших. Тому саме здорові егоїсти уміють бути щирими альтруїстами, бо любити інших й не любити себе неможливо. Здорові егоїсти будуть робити усе заради себе: худнути, готувати чоловікові, фарбуватися, слідкувати за собою, займатися спортом і так далі, бо їм це подобається, а не тому, що хтось так хоче. Здорові егоїсти не перемивають кістки й не заздрять, бо вони зайняті власними справами. У той же час, здорові егоїсти не звинувачують когось у своїх невдачах, бо несуть відповідальність повністю за себе та свої вчинки. Вирішувати власні життєві труднощі і ставити їх в пріоритет – не егоїзм, а змушувати інших забезпечувати твоє щастя та комфорт є нездоровим егоїзмом. Проте, якщо ви вже вживаєте термін «здоровий егоїзм», то варто розібратися який є егоїзм нездоровий. Нездоровий егоїзм – це любов глибоко травмованої дитини, яка вимагає служіння, обожнювання, постійної присутності, підкреслення «особистості» і так далі. Нездоровий егоїст потребує захоплення свою особистістю звідусіль. Він не вміє ділитися ні досягненнями, ні ресурсами, ні людьми. Все, що відбувається навколо трапилося завдяки егоїсту або для нього. За легендою існував Нарцис, який довго дивився у своє відображення у дзеркалі й перетворився на квіточку. Егоїзм – це те, що зміцнює вашу спів залежність і позицію жертви по житті.