Образ української жінки через призму творів
Ідеальна українська жінка на думку багатьох повинна бути ніжною, мудрою, чуйною мамою та турботливою дружиною. Є багато письменників і ліриків, які так гаряче описують образ українських жінок у творах та віршах. Ці образи, ми читаємо ще у шкільні часи, але більшість з них вже не актуальні. Почнемо з традиційної «білолицьої-чорнобрової» жінки, яку описували більшість з українських письменників, виявляється не надто цікавою та наділена однаковими стереотипними рисами. Для більшості іноземних гостей та й українських чоловіків українка повинна бути гарною. Не дарма, в першу чергу, згадала про зовнішню вроду. Ви тільки почитайте твори від Основ’яненка до Куліша, де прочитується тенденція починати характеристику героїні із зовнішності. Тут іде цілий ряд сталих епітетів, якими зазвичай супроводжувався вступний опис дівчини: білолиця, чорноброва, брови як мотузочки, стан як берізка, коса до пояса, губи червоні як мак, а зуби як разок намиста. Йдемо далі, наступний стереотип, який й досі наявний в уяві багатьох – жінка повинна бути слухняна. Слухняна (перед батьками, отже буде й перед чоловіком), скромна (те саме), добра і щира (не брехатиме і не зраджуватиме). Нічого суто індивідуального, як бачите. Ще часто – дуже емоційна, все бере близько до серця, така собі драматична «мамзель з нашатирьом» тільки українського сільського варіанту. В цьому ж контексті – чомусь переймається долею мало не всього світу. При всьому описаному вище зрозуміло, що дівчина – по-перше, в усіх ситуаціях 100% об’єкт, має сильну волю тільки стосовно виконання цієї своєї ролі. Таким чином робимо висновок, що в ті часи жінка поставала лише як дбайлива дружина, вправна господиня та чуйна мати. Але поступово така характеристика змінилась. Сучасні письменники почали зображувати рішучість, здатність не коритися будь-яким обставинам та брати долю у власні руки. На думку спадає образ Марусі Квітки-Основ’яненка. Квітка чи не вперше наділяє українську сільську дівчину здатністю до самоаналізу, саморефлексії. Новаторством письменника було саме те, що його героїня протягом твору більше роздумує, ніж працює. Вона не позбавляється всіх тих стереотипних рис українки, але серед них з'являється ще одна дуже важлива - здатність мислити. Говорити про образ жінки в літературі можна довго. Однак, чи відповідають характеристики сучасних українок тому гідному подиву «портрету», який вимальовується у літераторів. Соціологічні дослідження показують, що для самих жінок важливо бути мудрою (36 %), розумною (15%) та матеріально незалежною (12%). Натомість чоловіки вважають справжню сучасну жінку вірною (53%) та надійною (21%). Цікаво, що наймолодші українки (до 30 років) цінують красу, інтелект та незалежність, а жінки трохи старше – красу, дбайливість, надійність. Разом і з позитивними якостями, народ називає певні недоліки сучасної жінки. Наприклад, 23% опитаних вважають, що українки схильні до шкідливих звичок. Також, особливо чоловіки, згадували про відсутність надійності (15%) та порядності (20%).
Епоха Відродження насправді була часом поступу щодо жіночих прав і можливостей, і дійшла висновку, що, виявляється, в Середні віки права жінок, наприклад французьких, були значно ширшими. Тобто «темне Середньовіччя» було світлішими часами для жінок, ніж «світлий Ренесанс». Отже, завжди слід зважати на історичний контекст, а не оперувати широкими поняттями, за якими стоять тільки стереотипи, наші загальні та приблизні уявлення, котрі не мають стосунку до життєвих реалій.