Борис Заходер - радянський дитячий поет з помислами гетівської поезії

Борис Заходер - радянський дитячий поет з помислами гетівської поезії
22808 ПЕРЕГЛЯДІВ

Мы с Пятачком —
Большой-большой секрет,
И не расскажем мы о нем,
Да-да!
(Верней, нет-нет!)
Зачем шагаем мы вдвоем,
Откуда и куда?
Секретов мы не выдаем!
Нет-нет!
(Верней, да-да!)
(Друга пісенька із книги "Вінні-Пух")

В дитинстві, мабуть кожна дитина наспівувала цю пісеньку про доброго, постійно веселого, щирого ведмедика та його друзів: хлопчика Крістофера Робіна, поросятко П'ятачка, Кролика, ослика Іа-Іа і багатьох інших. Автор книги відомий англійський письменник Алан Мілн, ілюстрації до циклу пісень зобразив знаменитий художник Ернест Хауард Шепард. А от переклад історії про Вінні-Пуха ми отримали завдяки поету та перекладача Бориса Заходера.
Борис Заходер - радянський письменник, перекладач, дитячий поет. Народився 9 вересня 1918 року в Молдовів місті Кагуле. Батько - доброволець в армії, мати - сестра милосердя. На війні вони познайомилися та одружилися. Батьки майбутнього поета були досвідченими людьми. Мати знала декілька іноземних мов, а батько, закінчивши Московський університет, був юристом. Сім'я довго не прожила в Молдові, переїхали до Москви.
Після закінчення школи, Борис Заходер працював токарем. Потім навчався в Московському авіаційному університеті. Захоплювався з дитинства й біологією, тож закінчив біологічні факультети Московського та Казанського університетів.
Отак шукаючи свого шляху в житті, майбутній поет малими кроками йшов до літератури. А спершу побував добровольцем на Фінській війні та захищав свою країну і честь народу в Другій Світовій війні, куди потрапив автоматично. В перервах між війнами, писав вірші для дітей. Лише демобілізувавшись, поновився в Московському літературному інституті ім. М. Горького, який закінчив з дипломом на відмінно.
Отримані знання в університетах стали в пригоді для Заходера. Не завжди поезія могла нагодувати, та й часи були не ситими, біологічні вміння рятували від голоду. Поет купляв мальків, за всіма біологічними правилами вирощував готову рибу для акваріумів та й продавав їх на пташиному ринку.
І так було протягом декількох років. Однак літературу Заходер ніколи не полишав. Також письменник був перекладачем. Через те, що він народився в місті Кагул, де проживали українці, євреї, болгари, поляки, письменник ставав справжнім поліглотом. Крім російської мови, знав англійську, польську, болгарську, німецьку та інші.
Борис Заходер був щирою людиною, дотепним, грайливим. Його дитячі вірші теж були наділені цією простотою та легкістю. Письменник любив дітей і писав для дітей. Цікаво, що дружиною стала читачка його віршів. Якось Борис отримав листа від Галини, яка писала, що прагне дізнатися що ж було далі в "Мері Поппінс". Письменник дружньо відповів Галині та надав їй свій адрес. Отак й розпочалося їхнє знайомство, а згодом і сімейне життя. Борис Заходер любив писати та перекладати дитячу поезію. Проте в душі таїв свою мрію-створювати літературу для дорослого читача. Але в умовах радянської цензури, Заходер, як і багато інших письменників, змушений був писати у дитячу редакцію. Можливо в дитячій поезії Борис відкривав дорослі помисли.
Але все життя письменник прагнув створювати дорослі переклади. І все почалося в одинадцять років. Після знайомства з творчістю Йоганна Ґете, хлопець знайшов собі наставника, друга, співбесідника по поезії. Він перекладав томики німецького поета та знаходив у поезії Ґете відповіді на багато питань. Вперше Борис переклав "Лісового царя" Ґете, коли йому було одинадцять. Протягом життя поет списав 800 аркушів паперу із перекладами гетівської поезії. Заходера можна назвати співавтором Йоганна, адже до кожного вірша поет робив по десятку перекладів.
За словами радянського поета, Йоганн Ґете змальований мудрим, дотепним та трохи епатажним чоловіком. Спорідненість цих двох душ можуть свідчити й деякі цікаві факти: народилися в один день-9вересня, обидва прожили по 82 роки та покинули місто й переїхали в сільську місцевість.
Борис Заходер помер у 2000-му році, вже 20 років, як не має славнозвісного дитячого письменника, радянського перекладача, якому "тиснула дитяча корона", а дорослий титул був лише мрією. Чи був це вимушений крок письменника в літературі? Мабуть, ні, адже Заходер любив дитячу поезію, любив дітей, а з Ґете відчував духовну спорідненість, неосяжність творчої натури. Завдяки його таланту, ми маємо змогу знайомитися з перекладами таких книг, як " Вінні-Пух", "Мері Поппінс", "Аліса в Країні чудес" та багато інших. Героями, яких ставали харизматичні, кумедні, веселі, розумні чоловічки.