Відчепіться від дітей: темна сторона раннього розвитку
Тільки давайте без образ. Так, ми теж шукали найкращі в місті «розвивашки» для шестимісячних, англійську з пелюшок, фітнес для грудничків і плавання батерфляєм для тих, хто ще навіть не ходить. Це нормально — хотіти, аби дитина була дуже розвиненою і їй (точніше, її батькам) цікаво жилося.
Якщо ви це все робите, вас не напружує життя мами-водія, розписаний по годинах тиждень, а малюк ваш при цьому спокійний і щасливий — чом би й ні. Тут головне, щоб дозволяли фінанси. А от якщо прагнення раннього розвитку починає набувати ознак параної («це ж ми на курси IT для дошкільнят не встигаємо!») або батьківського марнолюбства («наша сусідка свого тримісячного ще навіть у басейн не записала, що за мати?!»), отут варто зупинятись. І дослухатися до свого серця і здорового глузду. «Більше двох» зібрав кілька антипорад для тих, хто схильний злегка перегинати.
Читати й розрізняти літери до 3 років Точно стоп. По-перше, знакові символи для незрілого дитячого мозку — не є знаками. Про це нам &t=2359s">розповіла вчителька початкових класів Віра Гірєва. Якщо ви покажете дитині літеру М і зображення слона, їй буде абсолютно однаково, що перше — це конкретна літера абетки, а друге — величезна тварина вагою кілька тон. Так, малюк може впізнати М на афіші або рекламі, чим змусить вас неабияк пишатися. І ви — молодець, ми вами пишаємося всією редакцією! Але, чесно…. у Гарвард дзвонити рано…
По-друге, вчителі початкової школи точно згадають вас незлим тихим, якщо будете вчити дитину саме алфавітній назві літер, особливо приголосних. Тобто, навіть якщо дуже хочеться й дитина справді цікавиться, аж до школи забудьте про ЕН (н) і КА (к). Адже потім малому важко буде прочитати МАМА, а не ЕМАЕМА.
Розрізняти цифри до 3 років Як ви вже зрозуміли, знати, як виглядає «4» — це теж саме, що й знати: помідор — червоний. Значно важливіше для дошколярика розуміти кількість наочно. Саме образне сприйняття кількості є кращою математкою в цьому віці, — каже пренатальний психолог Тетяна Віниченко. Покладіть перед дитиною краще 4 помідори, а поруч один. Та й пограйтеся. От вам і розуміння «більше-менше», «нічого-щось», «віднімання-додавання».
Розрізняти відтінки всіх кольорів Запитайте у чоловіка різницю між ультрамариновим і блакитним, помаранчевим і кораловим, рожевим і фуксія. Ага! Може, з ним не займалися у дитинстві?! Офтальмолог Анастасія Мурахтанова пояснює, що очі дитини до року здатні розрізняти тільки кольори основного спектру: червоний, жовтий синій, чорний і білий (останні два сприймаються майже з народження). Тільки потім варто розширити цей перелік до 7 кольорів. Але не завчайте просто так. Це той випадок, коли книжка може нашкодити, адже світ такий різнобарвний. Зеленою може бути трава, на якій так приємно пробігтися влітку, помаранчевим — неймовірно смачний апельсин, жовтою — улюблена парасолька, яку варто захопити, коли небо не блакитне, а сіре.
До речі, є кілька класних фраз-завчалок українською кольорів веселки: Чарівна Пані — Жінка З Букетом Синіх Фіалок Через Перехрестя Женеться Згори Бага́тий Синій Фаето́н
Не дозволяти «бити байдики» А щоб не було шансу побайдикувати, заняття розписані на кожен день. Є 30 хвилин між живописом і денним сном — йди-но, «за Монтесорі» пройдемося. Не хочеш спати — ну, тягни кубики Зайцева. Ні! Не вежу будувати, давай за методичкою все ж? Проте, неврологи наполягають — сумувати час від часу й НІЧОГО не робити для дитини дуже корисно.
Настільки, що ви мусите створювати для малих такі умови, безпечний простір із мінімальною кількістю іграшок, або й зовсім без них. Хай самі знайдуть собі забавку. Може, то буде клубок ниток під диваном — скільки всього з ним можна придумати. Тут тобі і м’яч (крупна моторика), і розмотати його можна (дрібна моторика), колір його запам’ятати і форму мама назве кілька разів. Ну ви ж невгамовні, правда?
Сліпо вірити у дієвість певної методики Вам могло здатися, що ми з неповагою ставимося до пані Монтесорі, чети Нікітіних, лікаря Домана, викладача Зайцева й генія Масару Ібукі. Зовсім ні! Усі вони і всі ті, хто створив визанані методики раннього розвитку, насправді зробили велику справу. Їхні педагогічні алгоритми працюють і є задокументованим і запатентованим науковим надбанням.
Водночас у кожної з цих методик є побічна дія: якщо сконцентруватися лише на одній із них, можна суттєво обмежити світогляд дитини, підвищити рівень тривожності (свій — так точно) і, не виростивши генія, зневіритися в усьому.
Занурьтесь в історію. Карточки Домана були створені для дітей з обмеженими фізичними можливостями, яким й справді важливо було показати ананас на картинці, бо до найближчого супермаркету дитину неможливо транспортувати. У вас той випадок? І чи справді ви ніколи-ніколи не допоможете трирічній дитині зав’язати шнурок, дотримуючись філософії Монтесорі? І ви чесно вірите, що після 3 років ваша дитина не здатна опанувати досконало іноземну мову або музичний інструмент, як майже панічно заявляє відомий японець?
Ми віримо і у ваших дітей, і в те, що ви для них — кращі на світі батьки. Знайте міру в усьому. І подивіться випуск ">Більше Двох про ранній розвиток дітей.