Співпраця Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка і Національного екологічного центру України
У рамках проведення зимової сесії Міжнародної Карпатської Школи відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка і Національним екологічним центром України. Документ про співпрацю підписали ректорка ПНПУ імені В. Г. Короленка Марина Гриньова і голова ради НЕЦУ Руслан Гаврилюк.
У вітальному слові до учасників заходу Марина Вікторівна наголосила: «Сучасні виклики і відновлення нашої країни потребує значної уваги до екологічних аспектів, інтеграції екологічної політики в усі галузі економіки, оптимізації впливу діяльності на навколишнє природне середовище при одночасному посиленні в Україні природоохоронної діяльності через підвищення ефективності з метою збереження, захисту, поліпшення і відтворення якості середовища нашого спільного проживання. Професорсько-викладацький склад і представники студентства нашого закладу освіти залучені до заходів, виступів, конкурсів і дискусій в рамках Карпатської школи. Тому вбачаємо за потрібне і надалі формувати потужну команду однодумців і розширювати кордони співпраці».
Згідно положень Меморандуму ПНПУ і НЕЦУ керуються взаємною зацікавленістю в спільному розвитку їхнього наукового, інноваційного та експертного потенціалу, у тому числі проведенні спільних наукових досліджень та реалізації спільних проєктів.
Зимова сесія Міжнародної Карпатської Школи відбулася 21–25 лютого 2024 р. у рамках проєкту «Освіта для сталого розвитку: передача досвіду Вишеградських країн для відновлення України», який передбачає налагодження комунікації між неурядовими організаціями та освітніми закладами Польщі, Чехії, Словаччини та України з метою обміну досвідом, знаннями та кращими практиками в міжнародному середовищі країн, які є дуже схожими в історичному та культурному аспектах. Основна мета проєкту – висвітлити роль місцевих громад, підприємців та органів державної влади у їхніх спільних зусиллях для досягнення Національних цілей сталого розвитку (ЦСР-2030), зокрема Цілі 4, Якісна освіта» та цілі 11 «Сталі міста та громади».
Проєкт спрямований на сприяння комунікації між країнами-учасницями для обміну досвідом, знаннями та кращими практиками, залучаючи країни Вишеградської групи, які мають історичну та культурну схожість з Україною. Освітній аспект зосереджений на формуванні соціально свідомої молоді, вихованні спільного бачення та підкресленні ролі українських університетів у розвитку Карпатського регіону.
Проєкт має на меті створити основу для студентської академічної мобільності, яка частково допоможе розмістити внутрішньо та зовнішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають в інших країнах. Зміцнення багатостороннього партнерства на регіональному та місцевому рівнях має дати поштовх для післявоєнної відбудови інфраструктури та інтеграції України в європейський простір.
ПНПУ імені В. Г. Короленка представляли науковці різних факультетів: декан факультету природничих наук і менеджменту Сергій Новописьменний, завідувач кафедри професійної освіти, дизайну та безпеки життєдіяльності Євген Кулик і професор кафедри професійної освіти, дизайну та безпеки життєдіяльності Микола Близнюк. У конкурсі тематичних постерів свою роботу «До питання категоризації наслідків військової агресії для довкілля» презентувала студентка факультету природничих наук і менеджменту Анна Ковальчук. Учасникам заходу представлено також роботу студентки факультету технологій та дизайну Ірини Поліщук на тему «Навчання елементів дизайнерської творчості в сучасних умовах професійної освіти (на прикладі факультету технологій і дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка)», подану на конкурс студентських наукових робіт зі спеціальності «Професійна освіта».
Науковці Полтавського педагогічного університету провели низку зустрічей з питань подальшої співпраці з іншими навчальними закладами України і зарубіжжя, залучення до реалізації проєктів, спільного виконання науково-дослідні роботи у галузі професійної освіти та технологій захисту довкілля, перспективних комп’ютерних систем та інформаційних технологій, матеріалів, елементів, засобів та систем для моніторингу, проєктування, розвитку, вибудовування перспективних планів взаємодії і співпраці у майбутньому.