Містами України проходять Марші Єдності
У тій ситуації, що наразі складається в Україні, єдність – це те, що дійсно життєво необхідно. Підтримка, взаємодопомога, відчуття того, що вся нація йде пліч-о-пліч – це дуже важливо. Це змушує рівень тривожності, що суттєво зріс у багатьох людей, піти на спад. А разом з тим показує, що навіть у такі складні часи ми – сильні. Саме тому вже не один день у різних містах України відбуваються Марші Єдності.
Нещодавно у центрі Києва вже проходив Марш, у якому брали участь громадяни іноземних держав, що живуть в Україні. І напевно саме це надихнуло жителів інших міст показати й своє єднання. Через кілька днів після київської ходи, у соціальних мережах почали з'являтися запрошення на марші в обласних центрах. І фактично вихідні стали періодом проведення одразу кількох таких заходів. Насправді їх масштаби дійсно вражають. Сотні людей вийшли разом, не дивлячись на будь-які аспекти їх життів. Не було різниці, хто за яку партію голосував, чи якої релігії дотримується та чи інша людина. Головне було об'єднатися. Пройти разом одним шляхом та показати, що разом нас багато. При цьому у кожному місті були свої яскраві моменти.
Так, наприклад, у Дніпрі Марш відбувся від Музею АТО і до Меморіалу Героїв. Величезні транспаранти із написами "За Україну порвемо!", плакати та різноманітна символіка – всього цього було вдосталь на Марші. Люди йшли з накинутими прапорами на плечах, несли великі й маленькі стяги, герби та співали патріотичних пісень. Як відомо, головним організатором цього маршруту став футбольний клуб "Дніпро", а точніше його фанати. Але при цьому на марші не було жодної символіки якихось партій та лише кілька прапорів власне клубу-організатора. Саме відсутність будь-яких елементів, що могли б розсварити учасників, можливо, і стала тим, що дозволило зібрати близько 800 осіб.
Водночас з цим Марш відбувся й у Сумах. Там зібралося трохи менше людей – близько півтисячі. Серед ходи можна було побачити військових, священників, пенсіонерів та молодь. Інформація про Марш так само поширювалася соціальними мережами, що 16-го лютого з'явилися анонси цієї ходи. Людям також пропонували брати з собою прапори, плакати та різноманітну символіку. І вони виконали це. Синьо-жовті та червоно-чорні стяги, символіка різноманітних організацій, таких як Національний корпус, плакати із різноманітними гаслами – все це було. Відомо що охороняли порядок під час цього заходу близько 250 поліцейських. Але все пройшло дуже мирно. Громадські організації, представники партій, адміністрація міста та загалом всі небайдужі об'єдналися, а в кінці заходу заспівали гімн.
Ще одна яскрава хода відбулася у Львові. Вражаючий за розмірами банер зі словами "Українці чинитимуть опір" – це те, що зустрічало кожного, хто проходив поруч з Маршем. Люди взяли з собою навіть гучномовці для того, щоб простіше було керувати величезною кількістю людей та направляти їх. Львів завжди виділявся любов'ю до автентичних прикрас та одягу, тому під час цього заходу можна було побачити й чималу кількість тих, хто спеціально одягнувся саме так. У кого були прапори – взяли їх, адже навіть у достатньо прохолодну погоду вони зігрівали душу. Стяги були як величезні, такі, що розвівалися й були помітні ще здалеку, так і маленькі, що також майоріли серед учасників. Точної кількості тих, хто завітали на таку подію невідомо. Але їх було понад кілька сотень. Всі разом вони пройшлися від пам'ятника Іванові Франку й до меморіалу пам'яті Героїв Небесної Сотні. Таким чином вони символічного об'єднали минуле і майбутнє, живих та тих, хто загинув. Несли й досить великий прапор, який тримала чимала кількість людей. Це було дійсно яскраво, але при цьому досить добре організовано. І що важливо, жодних конфліктів під час ходи не відбувалося.
Пройшов Марш Єдності й Одесою. Він був найчисельніший за кількістю тих, хто прийшли на нього. Близько двох тисяч людей – стільки вийшли для того, щоб показати, що Україна – єдина. Дерибасівська давно не бачила такої кількості об'єднаних однією ціллю людей. Від Соборної площі й до Потьомкінських сходів – таким був маршрут цієї величезної колони. Вони вигукували патріотичні гасла та співали пісні. Серед учасників цієї ходи була навіть частина білоруської громади. Тому серед українських прапорів можна було побачити й стяги цієї країни. На ході були курсанти, АТОвці, представники різних професій, громадських організацій та політичних сил. І ніхто не дивився на те, хто і яких поглядів дотримується. Головним був один – що Україна єдина. Найяскравішою особливістю цього маршу був величезний, понад стометровий стяг. Його розтягнули на Потьомкінських сходах. І це стало тою яскравою фінальною точкою Маршу, ще точно запам'яталася не лише учасникам, а й усім, хто спостерігав за цим.
Фактично зараз триває ціла естафета Маршів Єдності. І вона дійсно підіймає настрій та дозволяє побачити, що насправді українці прагнуть об'єднання. Вони будуть боронити свої землі. Адже Україна – понад усе. І такі заходи це доводять.