"Бачити серцем" – у дитинства немає інвалідності

"Бачити серцем" – у дитинства немає інвалідності
382902 ПЕРЕГЛЯДІВ

Життя інвалідів в українському суспільстві досить-таки складне. І хоча зараз робляться якісь кроки в сторону інклюзивності, проте роботи ще дуже багато. Особливо це можна сказати про стан речей із дітьми-інвалідами. Вони хочуть жити яскраво та отримувати такі ж позитивні емоції, як і звичайні здорові діти. Але нерідко вони просто не мають такої можливості. Покращити цю ситуацію взялася громадська організація "Бачити серцем".

Зареєстрована ще у 2014 році, організація не виникла на пустому місті. Її засновниця, Олеся Яскевич, сама виховує дитину з інвалідністю. Тому вона на свої очі побачила, яка справжня ситуація зі ставленням до інвалідів в Україні. Вона відчула те, що відчували сотні тисяч батьків особливих дітей – неприйняття соціуму. Такі діти відсторонені від звичайного життя, нерідко не мають змоги соціалізуватися так, як це потрібно та інтегруватися у суспільство, бути активною його ланкою. І навіть допомога, яку надають таким людям, відмежовує їх. Саме тому Олеся вирішила зробити щось для того, щоб це змінити.

Головною місією громадської організації "Бачити серцем" є створення умов соціалізації для тих, у кого є порушення розвитку. Немає різниці – фізичного чи ментального, всі ці люди хочуть бути у соціумі. Вони хочуть розвиватися та мати якісне життя, буде адаптованими у суспільстві. Тому слідуючи цінностям, таким як відкритість, свобода, гнучкість, а головне – рівність, вже не перший рік ця організація створює різноманітні проєкти, покликані покращити життя молоді з інвалідністю.

Підтримати сім'ї, що виховують особливих дітей – дійсно необхідно. Адже не дивлячись на інвалідність, ці діти такі самі талановиті, вони хочуть дружити, хочуть навчатися та розвиватися. І робити це не самотужки, у стінах свого дому, а й у компанії з іншими дітьми. Тому було створено Школу соціалізації "Contact", де діти, можливо, і не навчаються так, як до цього звикли у звичайних школах, але можуть соціалізуватися та пізнати щось нове для себе. Заняття з кулінарії та йоги, різноманітні активності, що допомагають бути самостійними та опанувати те, що раніше не могли – все це є у цій школі. А після неї молодь може перейти навіть далі, у проєкт "Start", де продовжуватиме соціалізуватися та перебувати у колективі. Тут знаходять друзів, отримують нові знання, а разом з тим перебувають у соціумі. Таким чином молодь може розширювати світогляд та побачити, що не самотня. І це покращує ментальний стан.

Також було створено інклюзивний табір. Космотабір – це простір для всіх. Діти з інвалідністю, ВІЛ-статусом, переселенці та діти без інвалідності – всі вони можуть бути разом. Можуть розважатися, заводити нові знайомства та дружбу, розвивати свої навички. Цілий місяць вони перебувають разом та насправді допомагають один одному інтегруватися у суспільстві. Такий табір був створений ще у 2016, і тепер кожного року відкриває свої двері для близько сотні дітей з усієї країни.

Також було створено і творчу майстерню "ТАК". Молодь з інвалідністю може працювати. Щобільше, вона хоче працювати. Але не так часто є умови для цього. Та у творчій майстерні допомагають готуватися до працевлаштування, знаходити роботу, сприяють тому, щоб молодь з інвалідністю могла самостійно готувати, створювати прикраси чи вирощувати рослини, маючи на цьому заробіток. Тут працюють спеціалісти та допомагають там, де це потрібно, разом з тим надаючи таку необхідну підтримку.

У проєктах громадської організації беруть участь досвідчені спеціалісти. Це і психологи, і методисти, є навіть спеціалісти з танцювальної рухової терапії. Окрім цього працюють і волонтери. Але для цього потрібне фінансування. Всі проєкти були реалізовані за допомогою благодійників та їх внесків. І майбутні ініціативи також можливі лише за допомоги небайдужих. На сторінках організації є реквізити, за якими можна перерахувати кошти. Окрім цього можна допомогти і за допомогою сайту Kind Challenge, там також створено платформу для пожертв. Організація звітує про те, куди йдуть кошти, активно показує свою діяльність на сторінках у соцмережах. І тому можна бути точно впевненим, що допомога піде на хорошу справу. 

Люди з інвалідністю – це не тягар суспільства. Це такі самі люди, як і всі. Вони яскраві та талановиті. Так, вони потребують допомоги та мають особливості. Але варто пам'ятати, що вони хочуть бути у суспільстві. І ми можемо допомогти їм у цьому.