"SARVA" – порятунок у руках звичайних людей

"SARVA" – порятунок у руках звичайних людей
393402 ПЕРЕГЛЯДІВ

Коли зникає людина – це катастрофа. Особливо для її рідних та близьких. Не зрозуміло, куди йти та що робити, де шукати та до кого звертатися за допомогою. Звісно першою думкою є піти до поліції. Але далеко не завжди там можуть допомогти.

При зникненні людини поліція нерідко каже, що повинен пройти певний час зі зникнення. Зазвичай це 72 години. Але здається там забувають про те, що насправді кожна хвилина може бути на рахунку. Найпростіше та найкраще шукати людину в першу добу, навіть в перші години після виявлення факту зникнення. Саме у такому випадку вірогідність знайти особу здоровою та неушкодженою – максимальна. Але якщо поліція відмовляється це робити, що тоді? Або ж якщо навіть і прийняли заяву, проте активних пошукових дій не відбувається, як діяти? У цьому випадку може допомогти організація "SARVA".

Волонтерські пошукові організації існують у багатьох країнах світу. Європа, Канада та Сполучені Штати Америки – там вони є нарівні із державними службами. Щобільше – вони активно співпрацюють. Чималу кількість обладнання, що потрібне для пошуків, вони отримують саме від держави, мають змогу навчатися та, наприклад, мати амуніцію, необхідну для діяльності. Але це не про Україну. У нас навіть державні рятувальні служби на рідко не мають того, що спростило б їх роботу. Від цього й маємо такі низькі показники випадків, коли людей все-таки знаходять. "SARVA" ж вирішили, що щось треба змінювати.

Ця організація побачила іноземний досвід. Нерідко волонтерські пошукові організації починають створювати тоді, коли державні просто не справляються. Коли зникають діти і їх не можуть знайти або ж знаходять мертвими. Це дійсно страшно. Але ця організація вирішила спрацювати на випередження. Не було ніяких гучних випадків, щоб хтось зник і його не могли дуже довго знайти, не було трагедій. Цю організацію просто створили, щоб допомагати.

Створена через ідею допомагати, організація фактично виросла із простої допомоги рятувальникам. Її керівник – Олексій Геращенко, пройшов АТО. І після повернення він хотів займатися корисною діяльністю. Тому був у якості помічника на різноманітних рятувальних операціях. Тоді ж він і побачив, що їм катастрофічно не вистачає людей, а також координації. Окрім цього було б непогано залучити спеціально навчених собак. І все це фактично зійшлося в одну мету – створити щось таке, що допомагало б. Чоловік познайомився із фахівчинею, яка займалася навчанням собак, таким чином він вийшов ще на одну людину та створив разом із ним кінологічну групу. І вже у 2018 році вони почали долучатися до пошуків.

Але час йшов. Людей так само не вистачало. Проте з'являлися волонтери, які долучалися до пошуків. Але нормальної комунікації між ними не було. Так само як і зв'язку з поліцією. І у 2020 році було все-таки створено організацію, що займалася саме цим. Пошуково-рятувальна волонтерська організація почала співпрацювати із правоохоронними органами, закликати людей до пошуків, та ще активніше навчати собак. Координування, залучення волонтерів, пояснення людям що робити тут і зараз – фактично це є головною роботою організації.

Рівень підготовки учасників організації досить високий. Близько 10 осіб є постійним складом волонтерів, ще 20-30 долучаються час від часу. Всі ці люди мають свою роботу, своє звичайне життя. Але не дивлячись на це хочуть і можуть допомогти. Інколи вони жертвують своїм відпочинком та навіть сном, кооперуючись та виходячи на пошуки вночі.

Є власне фізичні пошуки, коли люди їдуть на місце зникнення та за допомогою різноманітних заходів займаються пошуком (діляться на групи, створюють квадрати роботи, використовують собак). А є також інформаційна робота. Поширення соціальними мережами відомостей про зникнення, розклеювання оголошень містом, прийняття та обробка повідомлень про те, що зниклу людину бачили – це також чимала частина роботи. Особливо вона актуальна у місті, адже насправді дуже легко  можна зникнути у людському потоці, переміщуватися за допомогою транспорту та у разі, коли людина самостійно пішла з дому – просто навмисно переховуватися. Але люди можуть помітити зниклого і повідомити. І це насправді також робота для пошукової служби та "SARVA".

Варто сказати, що собак не змушують працювати якимись дивними та негуманними методами. Для них це гра. 8 волонтерів організації мають навчених собак, які за винагороду (смаколики) шукають зниклого. Причому це може відбуватися лише приблизно 3-4 години, далі вже ефективність пошуків падає. І тоді тварину відправляють фактично на відпочинок. До речі, окрім них використовують і дрони, інколи вони також можуть допомогти.

Що цікаво, так це те, що серед волонтерів переважну більшість складають жінки. Вони працюють як у дотичних сферах, таких як власне кінологічна справа чи служба порятунку, так і зовсім у далеких – бухгалтерська справа чи ІТ. І для них немає ніякої різниці, хто яку спеціальність має. Вони хочуть допомогти. І вони це роблять.

Фінансування від держави ця організація не має. Обладнання, яке вони використовують, закуповується за кошти волонтерів та благодійників. Окрім цього, на щастя, вже долучаються і партнери. Але не дивлячись на це, фінансова допомога справді необхідна. Волонтери працюють безкоштовно. Але як мінмімум амуніція, інформаційна робота та навчання собак потребують коштів. Знайти реквізити для допомоги можна на сайті організації.

Коли людина зникає – завжди є надія, що її знайдуть якомога швидше, здоровою та неушкодженою. І дуже добре, що існує така організація, як "SARVA". Адже дійсно, просте об'єднання людей може творити великі справи.