Путін програє Буданову. І не тільки вибори

Путін програє Буданову. І не тільки вибори
406486 ПЕРЕГЛЯДІВ

Путін у своєму передвиборчому штабі в Москві,18 березня 2024 р.

Делегітимізація — це найстрашніше, що зараз може статися з Путіним. Тому що головний його козир не нафта чи ВПК. При владі його тримає репутація. Образ крутого мачо і небезпечного шпигуна. І найстрашніше, якщо всі навколо зрозуміють, що він лише старий маразматик зі склерозом, з тремором і комплексом Наполеона.

І в цьому сенсі операція в Бєлгородській і Брянській областях дуже показова. Бо один регіон Росії кошмарять не регулярні армійські частини, а кілька порівняно невеликих загонів відчайдухів. Звісно, ці підрозділи добре організовані, мотивовані, навчені, екіпіровані, мають підтримку й чіткий план дій. Але все одно їх не можна порівнювати з реальною армією.

Тиждень боїв продемонстрував головне: росіяни не мають достатніх засобів, щоб надійно закрити кордони й ефективно протидіяти навіть невеликим підрозділам на власній території. Практично відразу після початку операції стало зрозуміло, що добровольці справді мають і ресурс, і необхідну підготовку, і підтримку. Як мінімум з боку української розвідки.

https://t.me/SiberianBattalion                                                                           

Cибірський батальйон зайшов у населений пункт Горьковський Бєлгородської області РФ

Начальник ГУР МОУ Кирило Буданов відкрито декларує, що не просто схвалює дії російських добровольців, але й надає їм необхідне сприяння. А також певен, що в майбутньому до них приєднаються інші опозиційні сили.

Загалом у ГУР напряму не стверджують, що РДК, легіон «Свобода Росії» й Сиббат мають до них прямий стосунок. Але у вітчизняних і закордонних ЗМІ ці формування дуже часто згадують саме в контексті як мінімум співпраці з українською розвідкою. Дехто навіть напряму каже, що вони частина ГУР.

Тож цілком можливо, останні події — чергова спецоперація наших розвідників. Як воно насправді, ми напевне дізнаємося вже в повоєнному майбутньому.

Успішність дій російських добровольців має декілька складових. По-перше, це абсолютна несистемність. Адже їм не потрібно утримувати чітку лінію фронту. Загони можуть з’являтися в несподіваних локаціях, де їх не очікують. І так само несподівано зникати «в невідомому напрямку». Передбачити їхні дії неможливо.

Як і віднайти чітку систему, за якою можна визначити місце й характер майбутньої атаки.

По-друге, їм вимушені протистояти здебільшого підрозділи місцевих силовиків і прикордонників, тобто загони легкої піхоти. У принципі не здатні ні ментально, ні технічно протистояти добре озброєним, вишколеним і досвідченим військовим.

По-третє, абсолютна байдужість місцевого населення, яке не бачить у російських добровольцях окупантів. А тому намагається дистанціюватися від дій обох сторін. На перший план виходить виключно власна безпека. Тим більше, що урядові війська бомблять власні села куди активніше від добровольців, які просто не мають таких потужних засобів ураження.

Фото: тг-канал Русский Добровольческий Корпус

Бійці РДК під час рейду в Суземському районі Брянської області, 18 січня 2024 р. Розвідгрупа влаштувала засідку на транспорт противника, унаслідок операції є загиблі та поранені серед військових армії РФ.Фото: тг-канал Русский Добровольческий КорпусБійці РДК під час рейду в Суземському районі Брянської області, 18 січня 2024 р. Розвідгрупа влаштувала засідку на транспорт противника, унаслідок операції є загиблі та поранені серед військових армії РФ.

Я не знаю, як далеко можуть зайти ці підрозділи. Маю на увазі не кілометраж, а рішучість. Сьогодні похід на Москву здається фантастикою. Але ситуація змінюється так швидко, що передбачити навіть найближче майбутнє практично неможливо.

Точно можна сказати одне: легітимність «виборів Путіна», і так вкрай низька навіть у самій Росії, впала буквально до негативних величин. Тобто Путін уже не сприймається альфа-самцем. Причому не тільки в самій Росії, але й на міжнародній арені. Поточна ситуація значною мірою вплинула на сприйняття Росії як такої. Умовний Захід остаточно переконався в слабкості РФ і здебільшого навіть не згадує про будь-які «червоні лінії» щодо майбутніх дій України. 

Китай, який далі дотримується ролі «стороннього спостерігача» за подіями, більше не бачить у Росії сильного партнера. Нездатність навести лад на власній території, втрата навіть формальної легітимності політичної влади — усе це робить учорашнього союзника занадто вразливим, щоб покладати на нього бодай найменші надії.

Зрозуміло, що це далеко не фінал. Операція російських добровольців уже змінила розклад сил і змістила акценти на внутрішні проблеми самої Росії. У мирні часи я порадив би запастися попкорном. Зараз раджу чистити зброю та тримати напоготові патрони.

https://t.me/russvolcorps/829

https://t.me/russvolcorps/829

Олег Саакян, Політолог

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram