Фатальне цвітіння: не виконується програма пришвидшення течії річки в межах Дніпра
Гроші на неї проєктно-вишукувальному іституту «Дніпродіпроводгоспу» виділила міськрада Дніпра. Програму схвалили в Державному агентстві водних ресурсів України. Проте важливий документ поклали на полицю, а жодного заходу так і не виконали.
Вода Дніпра, якою користуються 70% українців, у липні набуває яскравого зеленого кольору. Кандидат біологічних наук Григорій Шматков каже, що це вже не річка, а система з 6 великих озер, які поступово заболочуються.
За його словами, винними у забрудненні Дніпра є промислові підприємства, гідроелектростанції, Водоканал, що скидає погано очищені побутові стоки, а також кожен із нас, хто використовує пральні порошки та інші миючі засоби з фосфатами. Навіть масово розорані землі погано впливають на екологію головної річки України. З них у воду потрапляють фосфорні добрива. Та ще й після кожного дощу тільки в межах Дніпра через 41 випуск колекторів скидають зливову каналізацію без жодного очищення, що в цивілізованій Європі неприпустимо.
«Уся влада міста, яку я пам`ятаю, обіцяла будувати локальні очисні споруди для зливових стічних вод, проте це так і залишилось на словах», — обурюється кандидат біологічних наук, директор «Центру екологічного аудиту» Григорій Шматков.
Скиди якнайкраще підживлюють планктон та синьо-зелені водорості або ціанобактерії, що виділяють токсичні речовини, небезпечні для людини та водних організмів. Саме через цвітіння вимерли цінні породи риб. Раніше у Дніпрі водилися осетрові, білуги, севрюги, стерляді, а зараз, за словами заядлого рибалки Разміка Оганова, можна спіймати лише карасів: «Коли 10 штук, коли 15, я о 9-й годині прийшов, 5 штук спіймав і задоволений».
Зате тепер у Дніпрі масово знаходять медуз, хоча їх там не має бути, каже Григорій Шматков. І додає: існують прісноводні медузи, та вони дрібні й зустрічаються рідко. Еколог пропонує нарешті згадати про «Програму пришвидшення течії річки в межах Дніпра».
Григорій Шматков здійснював експертизу проєкту: «Там була низка заходів, де можна звузити, де розширити, де поглибити дно, тому що у нас обміління відбувається дуже страшне в береговій частині Дніпра, а це все стимулює цвітіння».
Відновлювати Дніпро потрібно на національному рівні, вважає еколог, начальник управління з питань екології, енергозбереження та інвестицій виконкому облради Олексій Ангурець: «Регіонально ми не можемо відновити повністю гідрологічний режим річки. Потрібна фахова дискусія: чи залишати зарегульованість річки в такому вигляді, чи робити кардинальні кроки?»
І додає, що незабаром запрацює автоматизована станція моніторингу якості води в Дніпрі на вході в область, а потім друга — на виході. Потрібно розуміти обсяг забруднення, що утворює наша область, аби розробити науково-обґрунтований комплекс заходів по очищенню річки.