Через корупцію "Енергоатом" може не знайти гроші на будівництво нових реакторів
Газета Financial Times пише, що зараз в Україні три діючі атомні станції виробляють майже половину електроенергії країни, і через 10 років потрібно буде замінити два реактори. Утім, через корупційні скандали "Енергоатом" не залучить мільярди доларів на будівництво нових атомних реакторів.
Герман Галущенко
Ще з січня Міністр енергетики України Герман Галущенко говорив, що "Енергоатом" розпочне будівництво чотирьох нових реакторів. Однак малоймовірно, що компанія, яка була втягнута у корупційні скандали, зможе залучити мільярди доларів, необхідних для цього проєкту. Очільник міненерго планував купити старі російські технології у Болгарії за 600 мільйонів доларів, проте протестів депутатів цього літа від цієї ідеї відмовились.
З українських енергетичних компаній лише державному оператору "Укренерго" вдалось залучити значне міжнародне фінансування. Опісля сталось суперечливе звільнення керівника "Укренерго" Володимира Кудрицького. Офіційно про причини його звільнення не повідомлялося.
Володимир Кудрицький
«Незважаючи на окремі повідомлення в медіа, рішення наглядової ради щодо мого звільнення не має жодного стосунку до питання захищеності підстанцій «Укренерго». Я представив членам Наглядової ради детальний звіт щодо кожного об’єкту. І до нього у членів НР жодних запитань не було», – написав сам Кудрицький.
Через цю ситуацію подальші інвестиції опинилися під питанням, пише газета Financial Times. За словами ексочільника "Укренерго", схема кредитів для інвесторів у малі електростанції, запроваджена в липні, призведе до появи десятків нових гравців на ринку та створить конкуренцію для "Енергоатому", що міністерство енергетики намагалося відкласти.
Власне за дворічну затримку децентралізації енергетики Герман Галущенко зазнав критики. Адже міненерго почало діяти в цьому напрямку лише влітку, а до цього лобіювало будівництво дорогих атомних реакторів.
Як пише газета Financial Times, зусилля з децентралізації мали розпочатися ще у 2022 році, коли Росія здійснила повномасштабне вторгнення і почала націлюватися на енергетичну мережу України. За цей час можна було б побудувати сотні менших газових станцій або проєктів відновлюваної енергії.
Однак, за словами одного з представників енергетичної галузі, міненерго "не зацікавлене в децентралізації, а навпаки, вони більше зацікавлені в централізації, щоб тримати якомога більше енергетичного сектора, особливо генерації, під контролем державних компаній".
Посилаючись на думки експертів і чиновників Financial Times зазначає, що Галущенко, замість цього, лобіював будівництво великих і дорогих ядерних реакторів, на зведення яких потрібно від семи до десяти років. До призначення міністром у 2021 році він був віцепрезидентом державної ядерної компанії "Енергоатом". Хоч і була розроблена стратегія і створені умови для децентралізації, Міністерство енергетики відмовилося навести конкретні приклади для газети через воєнні обмеження.
Експертка з енергетики та колишня членкиня парламентського енергетичного комітету Вікторія Войціцька зазначила, що плани стосовно децентралізації, запропоновані у 2022 році, були проігноровані.
"Ми бачили, як [Галущенко] просуває проєкт будівництва нових ядерних реакторів... це не допоможе нам пережити цю зиму і наступну", — сказала вона у коментарі для Financial Times.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко розповів, що окрім меншої вразливості до атак, малі децентралізовані електростанції будуються приблизно за півтора року і коштують "набагато дешевше", ніж ремонт чи будівництво великих генеруючих потужностей.