Як в Україні фіксуватимуть втрати історико-культурних пам’яток в умовах російської агресії
19 жовтня відбулась міжнародна наукова конференція «Культурні цінності та суспільні практики в період російсько-української війни». Учасники конференції обговорювали практики збереження культурних цінностей та фіксації втрат історико-культурних пам’яток в умовах російської агресії. Напрацювання конференції МКІП планує використовувати при прийнятті управлінських рішень та внесенні змін до нормативно-правової бази.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.
Організатори події: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Центр дослідження історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України; Національна спілка краєзнавців України; Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.
Пріоритетними завданнями для МКІП залишаються не тільки збереження музейного фонду України, а й створення умов для ефективної діяльності музеїв й забезпечення охорони закладів. Окрім цього, МКІП планує вже до кінця цього року отримати програмний продукт для електронного реєстру Музейного фонду України.
«Всі злочини проти української культурної спадщини мають бути зафіксовані. Алгоритми для цього були і до війни, але вони були досить тривалими. Сьогодні фіксація відбувається швидше, Уряд спростив процедури. Водночас нам важливо синхронізувати наші стандарти з міжнародними, щоб об’єктивно та аргументовано претендувати на прийняття судових рішень про повернення державою-агресором викрадених артефактів або про відшкодування збитків. Для цього МКІП залучає фахівців з ЮНЕСКО та ICCROM», — сказав тимчасово виконуючий обов'язки Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
За словами очільника МКІП, враховуючи попередній досвід, у кожному музеї мають бути чіткі та дієві інструкції щодо пакування культурних цінностей та їх евакуації, а для збереження цінностей мають створити спеціально обладнані будівлі – депозитарії.
Також Ростислав Карандєєв наголосив на важливості збереження кадрового потенціалу музейної сфери, а також забезпеченні безперервного освітнього процесу для спеціалістів. Для вдосконалення кадрової роботи особливо важливо почути пропозиції наукової спільноти.
У МКІП додають, що від початку повномасштабного вторгнення Україна має справу з найбільшим з часів Другої світової війни пограбуванням та знищенням музейних колекцій.
Нагадаємо, що раніше МКІП повідомляло про проведення у Міністерстві у справах ветеранів експертного обговорення щодо створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища. (НВМК)
Згідно з ухваленою Урядом постановою про реалізацію експериментального проєкту щодо проєктування Національного військового меморіального кладовища (НВМК), майбутній Меморіал буде побудовано в межах території Гатненської ОТГ Фастівського району Київської області.
Зазначається, що там ховатимуть українських воїнів, які у складі сил безпеки та оборони брали участь захисті територіальної цілісності та незалежності України, починаючи з 2014 року. А також Герої України, які нагороджені “Золотою зіркою” з 2014 року, повні кавалери ордену Богдана Хмельницького. Крім того, за окремо визначеною постановою можуть бути поховані борці за свободу і незалежність України у 20 столітті.