Як Уряд долатиме гендерний розрив в оплаті праці
Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2023—2025 роки. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Уряду 15 вересня 2023 року.
Основні пункти плану: Подолання стереотипів і дискримінації за ознакою статі, вдосконалення законодавства про рівну оплату праці, створення умов для зручного поєднання сімейних та професійних обов'язків.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.
«Останні роки Україна активно працює над подоланням розриву в оплаті праці між чоловіками і жінками. Наша країна приєдналася до Міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» та до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці. І це приносить свої результати. За останні шість років розрив в оплаті праці жінок та чоловіків в Україні скоротився на 7,4 відсоткових пункта і на сьогодні складає 18,6%. Але на жаль поки що цей показник залишається більшим, ніж в багатьох країнах ЄС. Тому наша мета – змінити ситуацію. Схвалена урядом Стратегія має на меті не тільки осучаснити трудове законодавство, щоб забезпечити рівну оплату праці, а й змінити фундаментальний світогляд громадян. Ми маємо допомогти жінкам підвищити впевненість в тому, що вони можуть займати керівні посади, отримувати високу оплату за роботу, бути економічно незалежними. В свою чергу чоловікам буде надано рівних із жінками можливостей поєднувати трудові обов'язки із сімейними», — розповіла Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, реалізація прийнятої стратегії має особливе значення в умовах повномасштабної війни російської федерації проти України. Адже велика кількість жінок працездатного віку із дітьми через небезпеку бойових дій та обстрілів української території були змушені виїхати за кордон. При цьому чоловіки віком від 18 до 60 років мають боронити країну від загарбників.
Окрім цього, великим викликом щодо гендерної рівності в оплаті праці після війни залишатиметься загроза неповернення українок та українців, які на даний час перебувають за кордоном.
Останні дослідження Міжнародної організації праці показують, що наразі відсутні універсальні способи вирішення проблеми гендерного розриву в оплаті праці. У таких умовах особливого значення набувають міжнародні стандарти праці та інші ключові інструменти.
Щодо пункту планів:
1. Подолання стереотипів і дискримінації за ознакою статі.
Планується провести масштабну інформаційну кампанію для жінок «Звісно, зможеш», щоб переконати їх, що вони здатні отримувати більшу заробітну плату. А також просвітницьку кампанію для збільшення обізнаності жінок щодо своїх прав і можливостей, якими вони можуть скористатись, щоб підвищити свій професійний рівень, здобути в короткий строк нову, більш затребувану на ринку праці спеціальність, у тому числі із категорії STEM і відповідно вище оплачувану роботу, започаткувати чи розвивати власний бізнес. Також пропонується запровадити гендерні аудити та обмін кращими практиками впровадження гендерної рівності на робочому місці.
2. Вдосконалення законодавства про рівну оплату праці.
Передбачено осучаснити трудове законодавство - в новій редакції Закону «Про працю» вводиться принцип однакової оплати за працю рівної цінності незалежно від статі, що дозволить посилити ефективність судового захисту. Будуть запроваджені перевірки Держпраці на підставі скарг про дискримінацію в оплаті праці за гендерною ознакою. Також буде розроблено національну методологію ґендерно-нейтральної оцінки робіт і навчання для інспекторів праці та роботодавців.
3. Створення умов для зручного поєднання сімейних та професійних обов'язків.
Зокрема, пропонується сприяти створенню та роботі державних та приватних дитячих садочків, підтримувати на державному рівні організації, які займаються дітьми старшого віку. Вдосконалити трудове законодавство щодо рівного ставлення працівників і працівниць із сімейними обов'язками. Планується запровадити навчальні програми для роботодавців щодо надання працівникам сприяння у поєднанні професійних і сімейних обов’язків.