Які зміни внесли до Закону про державні матеріальні резерви
На засідання 9 серпня Верховна Рада України ухвалила реформу державного резерву, підтримавши в другому читанні та в цілому урядовий Проєкт Закону про державні резерви (№9079). За законопроєкт проголосували 255 народних депутатів.
«Реформа держрезерву - стратегічно важливе для нашої держави рішення. Ми докорінно змінюємо самі підходи до державних резервів, до принципів їх формування та зберігання. Замість фактично ще радянської системи держрезервів, що залишилася нам у спадок та довела свою повну неспроможність, буде створено сучасну – гнучку, раціональну та ефективну. Яка відповідатиме реаліям та буде краща навіть за системи, що працюють в західних країнах. Ми врахували всі помилки та негативний досвід в роботі системи в попередні десятки років. І зробили все, щоб позбутися притаманних старій системі недоліків. Особлива увага приділена посиленню контролю за державними матеріальними резервами, прозорості процесів спроможності швидко ухвалювати рішення під час кризових ситуацій», — заявила Перший віцепрем'єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Щодо ключових змін, які запроваджуються з ухваленням Закону про державні резерви:
- 1. Розмежовуються поняття державного матеріального та державного мобілізаційного резервів, впроваджуються нові принципи та напрями формування номенклатури матеріальних цінностей.
У Міністерстві економіки наголошують, що державний матеріальний резерв складатиме сировина, промислові та продовольчі товари, ліки, паливно-енергетичні та матеріально-технічні ресурси тощо, призначені для використання у мирний час, а також в особливий період. Відповідати за формування, зберігання і т.ін. держматрезервів буде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері держрезервів.
Держмобрезерв – матеріальні цінності, призначені для використання лише в особливий період. Запаси держмобрезерву спрямовуватимуться на виробництво військової техніки, промислової продукції та продовольства, відновлення інфраструктури. Відповідальними за формування та зберігання держмобрезервів будуть органи влади, яким встановлено мобілізаційні завдання.
- 2. Чітко виписані повноваження органу, що реалізує державну політику у сфері державного резерву, завдання та повноваження інших органів держвлади. Це, зокрема, підвищить ефективність взаємодії між ними, дозволить уникнути практики дублювання функцій в частині створення запасів матеріальних цінностей, забезпечить можливість швидкого реагування держави у кризових ситуаціях.
- 3. Запаси державного резерву можуть зберігатися на потужностях приватних операторів ринку, в тому числі за кордоном. Такий підхід посилить безпеку резервів через диверсифікацію місць зберігання.
- 4. Запроваджується інститут резервування: виробники на підставі відповідного договору будуть зобов’язані резервувати частину своєї продукції у якості держрезервів та за вимоги надавати її державі.
- 5. Продаж матеріальних цінностей державного матеріального резерву буде здійснюватися виключно на електронному аукціоні, який проводиться в електронній торговій системі.
- 6. Буде створено єдиний реєстр державних резервів - захищена автоматизована база даних. База дозволить в автоматичному режимі вести облік резервів, контролювати терміни придатності та т.ін.
- 7. Запроваджується обов’язкове страхування матцінностей держрезервів, розміщених на відповідальне зберігання та резервування в межах України. Виконання своїх зобов’язань, зокрема, по відповідальному зберіганню чи резервуванню нерезидентами, забезпечуватиметься міжнародною банківською гарантією.
- 8. Посилюється контроль за державними резервами та відповідальність за порушення законодавства, умов договору зі збереження і т.ін.
Окрім цього, Верховна Рада запроваджує механізми, які забезпечать своєчасне освіження матеріальних цінностей, у разі необхідності їх списання з подальшою переробкою або утилізацією, встановлюються чіткі терміни зберігання та освіження матрезервів тощо.
Міністерство економіки зазначає, що закон набуде чинності після підписання Президентом України та через 3 місяці після опублікування.