Російське вторгнення в Україну у лютому 2022 року : Головне

Російське вторгнення в Україну у лютому 2022 року : Головне
310886 ПЕРЕГЛЯДІВ

 

24 лютого 2022 року відбувся відкритий напад країни-агресора Російської Федерації на мирну Україну. Введенню військ передувало тривале військове нарощування, а також визнання державою-агресором так званих «ДНР» та «ЛНР» «незалежними державами», про що диктатор Володимир Путін оголосив 21 лютого. Одразу після заяви російського президента про визнання квазіреспублік почалося накопичення збройних сил Російської Федерації на окупованій частині Донбасу.

 

24 лютого о 5 годині ранку за Києвом фашистський президент РФ Володимир Путін у своєму відео зверненні оголосив про початок війни проти України. За словами очільника Кремля, метою так званої військової операції є «демілітаризація» та «денацифікація» України. За кілька хвилин українці вже відчули перші удари ракет на своїй території, зокрема у безпосередній близькості до столиці. Зайшовши на територію України з Росії, окупованого РФ Криму, Придністров’я та Білорусі, російські війська здійснили напад одразу на кілька міст України. Білоруська влада встала на бік Росії, дозволивши здійснювати ракетні удари зі своїх прикордонних територій.

Російське вторгнення в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, фактично стало російською війною проти України, перемістившись зі сходу на всю територію України.

Оскільки українська армія разом з силами самооборони з перших днів Російського вторгнення в Україну виступила єдиним фронтом проти загарбників, непідготовлені російські військові зазнали величезних втрат як у техніці, так і серед живої сили. На сьогоднішній день новітня історія Росії не знає настільки численних втрат протягом такого короткого часу.

Російське вторгнення в Україну : Передумови російської агресії-2022

Повномасштабному вторгненню, що відбулося 24 лютого 2022 року, передувала гібридна війна, що велася Росією на сході України з 2014 року. Російсько-фашистська ідеологія базувалася на думці, що Україна була невід’ємною частиною Радянського Союзу, що розпався 1991 року після демократичного референдуму. А оскільки Україна, як і більшість інших колишніх республік, більше не підпадала під політичний тиск Росії, вона мала змогу обрати європейський та демократичний шлях розвитку. Інші країни колишнього соціалістичного табору, зокрема балтійські держави, приєдналися до НАТО та вступили до Євросоюзу. У 2008 році Україна повідомила про своє бажання долучитися до Північноатлантичного Альянсу, заявивши про роботу над покращенням власних політичних та військових стандартів.

У кінці 2013-початку 2014 року в Україні відбувся Євромайдан – масові протести проти відмови проросійського президента Віктора Януковича, що був проти підписання угоди з Європейським союзом. Протести закінчилися поваленням проросійської влади та усуненням Януковича з посту президента.

Розуміючи, що політичний стан в Україні є нестабільним, Російська Федерація скористалася цим положенням і навесні 2014 року анексувала півострів Крим, що згідно міжнародному праву належить Україні. Згодом, у тому ж році, РФ був організований сепаратистський рух у Донецькій та Луганській областях, у результаті чого терористичні угруповання за підтримки Росії оголосили про створення так званих незалежних республік – «ДНР» та «ЛНР». Ці «квазіреспубліки» повністю були забезпечені російської зброєю, військом, мали допомогу агентури з РФ. Використовуючи зв’язки на заході Європи та під тиском можливої ескалації воєнних дій Росія добилася від України підписання Мінських угод.

Цей неоднозначний документ передбачав певні правила щодо режиму тиші та інші заходи, що мали стримати ескалацію конфлікту. Не звертаючи увагу на порушення Мінських угод з боку так званих республік, Росія постійно тиснула на Україну, звинувачуючи керівництво держави у численних порушеннях домовленостей. Протягом тривалого часу підтримувати стабільність було дуже важко, однак лінія фронту також майже не змінювалася, при цьому українські бойові частини були зв’язані лише на даному напрямку з мінімальним контролем інших.

Протягом конфлікту на сході України загинуло близько 14 тисяч осіб, 1,5 мільйона громадян стали внутрішніми мігрантами, переїхавши на безпечні території держави. Весь цей час за сприяння Росії в Україні велася гібридна війна. Вона включала не лише безпосередньо військові дії, але й економічний тиск, кібератаки та пропаганду, що була покликана розпалювати ворожнечу всередині держави.

Наприкінці 2021 року ситуація особливо загострилася. У Держдепартаменті США припустили, що Володимир Путін планує провести операцію, використовуючи фальшивий прапор, задля створення «приводу для вторгнення».

Ще більше ворожа Росіія погіршила стосунки з Україною з початком будівництва у Балтійському морі газопроводу «Північний потік-2». Його існування дало би можливість обходити територію України під час транзиту газу до Європи.

У грудні 2021 року Росія висловила декілька претензій по відношенню до країн Заходу, говорячи про так звану експансію НАТО. При цьому з боку Російської Федерації звучали вимоги відмови від озброєння країн, що входили до «Східного блоку», та допомоги від Північноатлантичного Альянсу.

Одночасно теперішній ворог усього світу Путін вимагав від України гарантій не вступу до НАТО і відмови від отримання озброєння від західних країн у майбутньому. Фактично таким чином Росія намагалася повернути свій вплив на Україну. На випадок, якщо НАТО і Україна відмовилися задовольняти ці вимоги, Російська Федерація давала непрямо зрозуміти, що вона відповість військовою активністю.

У НАТО на закиди Росії відповіли незадовільно. Більше того, у лютому 2022 року низка країн, серед яких Канада, Литва та Естонія, надали Україні озброєння (протитанкові та зенітно-ракетні комплекси), яке мало б допомогти на випадок, якщо ворожа країна Росія вдасться до агресії. Країна-партнер США попередили про серйозні санкції, які чекали на Російську Федерацію у випадку вторгнення на територію України.

21 лютого самопроголошені так звані «ДНР» та «ЛНР» були визнані ворожою Росією як «самостійні держави». Тоді ж російські війська офіційно зайшли на несправедливо окуповані території України. Фактично, це стало кінцем участі РФ у Мінському процесі, про що нелюд Путін заявив офіційно 22 лютого, коли Рада Федерації ухвалила можливість використання військової сили на окупованих територіях.

За спостереженнями міжнародних експертів з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, біля кордонів України на початку вторгнення Росії було помічено близько 200 тисяч одиниць живої сили, розділені на 60 груп. Деякі військові з країни-агресора згодом розповідали, що вони не знали мету відправлення до України, оскільки їх завезли нібито для проведення військових навчань. Серед окупантів недосвідчені хлопці, підліткового віку та несвідомі своїх дій чоловіки, яких вбивця Путін відверто відправив на смерть.

Російське вторгнення в Україну  : Саме вторгнення до України

Події 24 лютого. Після того як 24 лютого майже о 5 ранку (за Київським часом) божевільна істота Путін повідомив про початок військової операції в Україні, відбулася серія вибухів у Києві, Харкові, Одесі та Донецькій області. Російські ворожі війська використали крилаті та балістичні ракети. Перші удари прийшлися по військових складах та штабах, а також аеродромах у Києві, Харкові та Дніпрі.

Після 6:30 російські війська зайшли на територію України зі сторони Харківської області, згодом після 7 години ранку ВВС повідомили, що російське вторгнення також відбувалося з території сусідньої Білорусі. Того ж дня спостерігалися атаки на різноманітні об’єкти у Харкові, Сумах, Луганську, Житомирі та Чернігові. Зайшли російські військові також з окупованого півострова Крим.

Того ж дня майже о 7 годині ранку президент України Володимир Зеленський повідомив про початок воєнного стану в Україні та повне закриття неба для цивільних літаків. Також президент України Володимир Зеленський прийняв рішення про розрив дипломатичних стосунків з агресором Російською Федерацією.

О 10:30 24 лютого Генеральний Штаб ЗСУ повідомив, що Маріуполь та Щастя перебувають під контролем України. Тоді ж 2 російські кораблі, що підійшли до острова Зміїний, наказали українським прикордонникам, що несли на ньому службу, здатися. Російським кораблям вдалося взяти острів лише до 12 години ночі, всі 13 прикордонників, які перебували на ньому, загинули або полоненні у окупованому Криму .

Об 11 годині того ж дня ворожі російські військові просунулися на 5 кілометрів вглиб території України у Харківській та Чернігівській областях. Поблизу Харкова було спалено перші чотири танки окупантів.

Об 11:30 було повідомлено про поранення шести військових-герїв ЗСУ у Сумській області. Близько 12 години того ж дня один російський літак був збитий. Того ж дня з’явилися повідомлення про вісімнадцять загиблих в Одеській області: вони були вбиті у результаті удару по військовій частині. Протягом нетривалого часу українські військові повідомили про збиття вражого вертольоту Ка-52 над Межигір’ям та трьох гелікоптерів над аеропортом Гостомеля. Того дня окупанти, на превеликий жаль, також здобули кілька перемог: ними був прорваний державний кордон на території Житомирської області, після того, захоплена головна споруда Північнокримського каналу та Каховська електростанція.

Періодично в інтернеті брехливі проросійські ЗМІ розповсюджували фейкову інформацію відносно того, що українські військові не чинять опору окупантам чи про взяття Харкова. Ці дані були спростовані чесними українськими журналістами та офіційними представниками ЗСУ.

На 14 годину, як повідомили у Генштабі ЗСУ, велися бої за низку міст: Генічеськ, Скадовськ, Охтирку та Чаплинку. На 15 годину продовжувалися також бої під Сумами. До Генічеська окупаційним військам вдалося ввійти близько 16 години, також повідомили про взяття росіянами Олешків. Президент підписав указ про мобілізацію населення до ЗСУ.

Згодом у Чернігівській області у повному складі здався у полон розвідувальний взвод ворога 74-ї мотострілецької бригади. Приблизно тоді ж 20 російських гелікоптерів «КА-52» та «Мі-8» десантувалися на Гостомельському аеродромі. Після тривалого бою о 19:20 аеропорт був захоплений ворогами з країни-агресора. Майже у той же час російські військові зайшли до Чорнобиля, взявши у заручники працівників атомної електростанції.

Президент України Володимир Зеленський дуже високо оцінив роботу героїчних ЗСУ на сході, додавши, що дуже складними є ситуації з обороною харківського і південного напрямків. У кожній області створили військові адміністрації.

На 20 годину 24 лютого, за повідомленнями МВС, у Донецькому регіоні ситуація все ще була напруженою, але її добре контролювали Об’єднані сили: окупантам не дозволили просунутися далі вглиб країни.

До 21 години українським військовим вдалося забрати контроль над Гостомельським аеропортом. Представники Офісу Президента України почали роботу над закриттям неба над Україною, що мало дозволити зменшити ризики повномасштабного наступу країни-агресора Росії.

У першу добу повномасштабної російської агресії військові-герої ЗСУ відбили автомобільний міст у Херсоні та змогли укріпитися на своїх позиціях. Вранці, о 4 годині, ворожі росіяни взяли Суми та розпочали облогу Конотопа. Охтирку українським військовим вдалося двічі відбити в окупантів.

Російське вторгнення в Україну  : Події 25 лютого

Президент України Володимир Зеленський провів брифінг, на якому закликав інші дружні країни надати вагому допомогу Україні. Він зауважив, що лише санкцій недостатньо для перемоги та звільнення країни від окупантів. Президент закликав громадян знищувати загарбників за можливості, а також повідомив про свій наказ щодо загальної військової мобілізації.

Ранок 25 лютого в українських військових розпочався зі збиття силами протиповітряної оборони двох російських балістичних ракет та літального апарату. Для того, щоб зупинити просування армії окупантів ними був підірваний міст біля села Демидів. У той же час велися бої одразу у двох населених пунктах – Дергачі та Печеніги. Рашистами було завдано удар по аеропорту у Рівному. Вранці цього ж дня українські військові знешкодили два танки та один БМП противника.

Ще одна перемога українців відбулася по дорозі на селище Старобільськ: при спробі переправитися через ріку Айдар ціла колона техніки ворожих окупантів була розбита ЗСУ – рашистам довелося відступити. А біля села Вознесенське українськими військовими героїчно був збитий літак російських збройних сил. Однак окупанти зайняли місто Конотоп.

Задля того, щоб перешкодити просуванню російських військ далі герої-матрос окремого батальйону морської піхоти Віталій Скакун підірвав міст, пожертвувавши власним життям. Президент України Володимир Зеленський присвоїв Віталію звання Героя України. Це дало можливість затримати просування окупантів і дати можливість українським військовим краще підготуватися до оборони. Тоді ж у Херсонській області під населеним пунктом Олешки була розбита група російських військових, а близько Вінниці ЗСУ знешкодили крилату ракету агресора.

Російське вторгнення в Україну : Серед успіхів ЗСУ у боротьбі з російським окупантом також: знищення Су-30СМ ВКС агресора та кількох одиниць ворожої авіатехніки, обстріл російської авіабази у Ростовській області, ліквідація 20 танків, яку здійснили військові Оперативного командування «Північ». Також була повністю розбита колона російської техніки (10-15 одиниць), що йшла на Чернігів, а у Херсонській області розбили колону техніки, що їхала з Криму.

25 лютого окупанти підійшли впритул до Києва, о 14 годині військові ЗСУ розпочали оборону столиці. Важкою була ситуація з Сумами та Херсоном – українські військові тривалий час не могли здобути остаточний контроль над цими містами.

Того ж дня українські військові героїчно здобули перемогу біля Біловодська, після чого росіяни змушені були рятуватися, тікаючи через кордон. Ще один ворожий вертоліт був збитий поблизу міста Гола Пристань. Обороняючи Маріуполь, ЗСУ разом з Нацгвардією перемогли у бої з 22 російськими танками. Протягом доби російські окупанти мали серйозні втрати, зокрема 3500 загиблих військових, однак вони завдали чималої шкоди ЗСУ, у тому числі знищили близько 40 об’єктів цивільної інфраструктури.

Російське вторгнення в Україну : Розвиток подій 26 лютого

26 лютого розпочалося для України збиттям літака Іл-76 над столицею, з якого планували десантуватися російські військові. Невдалою була і спроба захопити військову частину Нацгвардії на Вінниччині ворогами.

У Києві цього дня ледь не постраждало мирне населення: російська ракета влучила у багатоповерхівку у Солом’янському районі, зруйнувавши 4 квартири. Метро столиці зупинило свій рух і повністю перейшло у режим сховища. Таке саме рішення прийняли і харківське керівництво.

Вранці 26 лютого військовим ЗСУ вдалося повернути контроль над Каховською ГЕС, а також запустити її у нормальний режим роботи.

Мери Києва Віталій Кличко повідомив, що після того як в Оболонському районі столиці були знешкоджені всі ворожі сили, окупантів у місті не лишилося. Однак невеликі диверсійні групи лишилися. З цієї причини була оголошена комендантська година тривалістю з 17 години 26 лютого до 8 години ранку 28 лютого, пересуватися містом могли лише працівники критичних галузей або захисники з Територіальної оборони.

Цього ж дня з’явилася інформація, що прикордонники з острова Зміїний, яких вважали загиблими, можуть бути живими і опинитися у російському полоні. Робота на ЧАЕС була відновлена, хоча персонал станції продовжував залишатися у заручниках.

О 13 годині дня Генштаб ЗСУ повідомив про сповільнення темпу наступу серед російських окупантів. У тому числі через величезні втрати як особового складу, так і техніки і боєприпасів затрималося їхнє просування до столиці. На найвищих рівнях у США та Великій Британії визнали, що ворожа Росія зіштовхнулася в Україні з неочікувано серйозним та сильним українським опором.

Тим часом президент України Володимир Зеленський звернувся до ізраїльського прем’єр-міністра з проханням стати посередником у можливих переговорах між Україною та Росією. 26 лютого було здобути кілька перемог на дипломатичному фронті: всі відповідальні країни підтримали відключення Росії від платіжної системи SWIFT, ряд чималих санкцій було запроваджено по відношенню до банків та великих підприємств Росії, а також до самого російського президента, у всьому світі проходили мітинги на підтримку України у боротьбі проти агресора.

Російське вторгнення в Україну : Боротьба з Росією 27 лютого

Близько першої години ночі військові сили ворога поцілили ракетою у нафтобазу у Василькові. У результаті відбулося загоряння, однак, за результатами дослідження повітря, серйозних наслідків для стану екології та здоров’я людей це не мало. Бої продовжувалися у той самий час в аеропорті Василькова.

Вранці 27 лютого стало відомо, що Харків, Суми та Охтирку вдалося відбити від окупанта, однак під час звільнення Охтирки пошкодили місцеву ТЕЦ. Був підірваний газопровід у Харкові, однак про небезпеку для населення не повідомляли.

Снарядами пошкодили пункт захоронення ядерних відходів поблизу Києва. Хоча герметичність сховища порушили, згодом повідомили, що радіаційний фон в нормі.

Цього дня продовжували шукати диверсантів у Києві, тоді як місцеве населення мало дотримуватися комендантської години і виходити лише за спец. перепустками. Українським військовим вдалося без значних втрат знешкодити спеціальний підрозділ російської армії з Чечні.

Бої, зокрема вуличні, за контроль над містом проходили цього дня у Бучі, куди о 9 годині ранку прорвалися рашисти. Значною активністю відрізнялися представники тероборони, до якої набирали цивільних волонтерів, котрих є дуже велика кількість.

За спостереженнями США, російський агресор, що вторгся на територію України, зустрів не очікувано потужний опір не лише військових, але й місцевого населення. Зокрема, протиповітряна оборона України справляється з боротьбою проти російських ракет набагато краще, ніж передбачали російські експерти.

Варто згадати як чоловік з тероборони голими руками знешкодив ворожого танкіста.

 

Слава Україні!

#stoprussia