Як самостійно перевірити земельну ділянку і що треба дізнатися, перш ніж іти до нотаріуса?

Як самостійно перевірити земельну ділянку і що треба дізнатися, перш ніж іти до нотаріуса?
382402 ПЕРЕГЛЯДІВ

Перед купівлею земельної ділянки варто її ретельно дослідити і зібрати всю необхідну інформацію, щоб не купити "кота у мішку". Частково отримати цю інформацію можна дистанційно, без особливих зусиль. Тож пропонуємо певний алгоритм дій для майбутнього власника ділянки.
1. Перевірити документи, які засвідчують право власності, та кадастровий номер ділянки.
Право на земельну ділянку може посвідчуватися такими документами:
– державний акт на право власності (видавався у 1992-2012 роках).
– свідоцтво про право власності на нерухоме майно (видавався у 2013-2015 роках).
– витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (видається для засвідчення права власності з 2016 року).
За допомогою кадастрового номера можна знайти ділянку на Публічній кадастровій карті. Безкоштовно це можна зробити онлайн на map.land.gov.ua.
"На кадастровій карті можна подивитися загальну інформацію про ділянку, зокрема її межі, площу, форму власності, цільове призначення за класифікатором. Такі дії допоможуть пересвідчитися, що земельна ділянка дійсно існує, і вас не обманюють. Також ви зрозумієте, де вона розташована", - зазначає Тарас Грень, начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Іноді ділянки в кадастрі може не бути. Це не означає, що її не існує. Це лише сигналізує про необхідність перевірити об'єкт ретельніше. Ділянки, сформовані до 2004 року, можуть не мати кадастрових номерів, проте таких небагато. Водночас наявність кадастрового номера є обов’язковою умовою для укладення договору купівлі-продажу.
2. Перевірити чи зареєстровані на ділянку речові права.
Необхідно розрізняти державну реєстрацію земельної ділянки від державної реєстрації прав на неї. Це різні процедури та електронні реєстри. Земельні ділянки реєструються в Державному земельному кадастрі, права на них – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
3. Провести базовий юридичний аналіз земельної ділянки. Зокрема, чи не обтяжена вона судовими заборонами, чи не є вона предметом застави, чи належним чином оформлена спадщина.
Частково ця інформація публічна і міститься в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для отримання інформації з реєстру треба авторизуватися через електронний підпис. Це дозволить ще до візиту до нотаріуса дізнатися, чи є заборони на відчуження відповідної ділянки і чи не перебуває вона в іпотеці.
4. Якщо земельна ділянка в оренді, варто спочатку зв'язатися з орендарем і дізнатися, чи не планує він її придбати.
5. Якщо орендар не претендує на купівлю ділянки, варто дізнатися в нього умови оренди та інші пов'язані з цим нюанси.
Наприклад, може бути таке, що власник вибрав орендну плату на кілька років уперед. Тоді ви як новий власник не зможете користуватися ділянкою та отримувати дохід ще кілька років.