Тетяна ФІЛАТОВА щодо питання укладення договору купівлі – продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення
Донедавна, переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення було закріплено виключно за належним орендарем. Переважне право залишається за ними і зараз відповідно до статті 9 Закону України «Про оренду землі».
З моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають дві черги:
а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди,емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;
Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.
б) у другу чергу - орендар земельної ділянки. Однак більшість орендарів є юридичними особами, формально вони мають переважне право купівлі, але на практиці не можуть його реалізувати.
Звертаємо Вашу увагу, що орендар може реалізувати своє переважне право у разі відсутності або відмови від реалізації такого права особи, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Додатково повідомляємо, у разі якщо вищезазначені суб’єкти не можуть набувати у власність земельну сільськогосподарського призначення, вони, відповідно до частини п’ятої статті 1301 Земельного кодексу України переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб’єктом іншій особі.
Зазначаємо, що передати переважне право можна лише один раз.
Що робити для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення між власником та фізичною особою - громадянином України, якому передано та належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається не пізніше, як за два місяці нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору.
Зауважуємо, що у разі державної реєстрації наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, щодо якої встановлене переважне право її купівлі, продати її особі, яка не є суб’єктом такого переважного права, державний реєстратор невідкладно після здійснення державної реєстрації письмово повідомляє про таку реєстрацію суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки.
Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Особа яка бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язана повідомити про це нотаріуса.
Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом.